Виплати на дитину у 2026 році: що потрібно знати

Цьогоріч змінилася сума допомоги при народженні дитини. Окрім того, запроваджуються нові види державної допомоги сім’ям з дітьми та продовжують діяти вже відомі виплати на дитину. Оформити їх може один із батьків дитини або опікун, з яким дитина постійно проживає.

Детальніше розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД).

 Сума допомоги при народженні дитини: що змінилося

 Одноразова допомога при народженні дитини:

• раніше: 10 320 грн одноразово, далі — 860 грн упродовж 36 місяців
• тепер: 50 000 грн одноразово.

«Пакунок малюка»

• раніше: 7 689 грн
• тепер: 8 451 грн.

 Отримати «пакунок малюка» в натуральному вигляді (одяг, харчування тощо) або грошову компенсацію можна, як і раніше.

 Нові види державної допомоги сім’ям з дітьми

 У 2026 році впроваджено такі нові  види допомоги:

• у зв’язку з вагітністю та пологами (для безробітних) — 7 000 грн/місяць
• для догляду за дитиною до досягнення нею 1 року — 7 000 грн/місяць, а для дитини з інвалідністю — 10 500 грн/місяць
• для догляду за дитиною «єЯсла» від 1 до 3 років (якщо мати або інший законний представник вийде на роботу після того, як дитині виповниться рік) — 8 000 грн/місяць, а для дитини з інвалідністю — 12 000 грн/місяць.

 «Пакунок школяра» надаватиметься і у 2026 році

Допомога учням першого класу — 5 000 грн на кожну дитину для придбання необхідного шкільного приладдя (канцелярських товарів), книжок, дитячого одягу та взуття, яке було запроваджено у 2025 році, надаватиметься і в 2026.

Найвідоміші жінки України - Соломія Крушельницька Оперна співачка, педагог. За життя визнана найвидатнішою співачкою світу

Винятковий талант оперної співачки Соломії Крушельницької перетворив її життя на грандіозний і дуже вишуканий роман із музикою. Співати почала з юних років. Навчалася в Тернопільській школі товариства "Приятелі музики". Основи музичної підготовки отримала у Тернопільській класичній гімназії, в якій складала іспити екстерном. В одинадцятирічному віці відбувся й перший публічний виступ – в хорі українського товариства "Руська бесіда" в Тернополі. 

Одразу ж після закінчення Львівської консерваторії дебютувала на сцені Львівського міського театру. Так почалась історія підкорення світу голосом неймовірної краси. Але, досягши світової слави, все одно регулярно верталась додому і майже щороку давала концерти у Львові, Станіславі, Тернополі, Бережанах, Коломиї, Стрию, Збаражі, Чернівцях. Багато спілкувалася з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Миколою Лисенком, Ольгою Кобилянською, Андрієм Чайковським. Видатний композитор Микола Лисенко навіть присвятив їй три своїх романси.

У листопаді 1899 року Крушельницька виступала перед родиною російського царя Миколи ІІ. Завершила виступ виконанням українських народних пісень. На запитання імператора, якою мовою вона співала, з гідністю відповіла: "Це пісні мого народу, українського народу".

На початку XX століття Соломія Крушельницька продовжувала активно гастролювати світом і у кожній країні газетярі змагались у вишуканості компліментів, якими засипали її у своїх статтях. При цьому, близька подруга Крушельницької, аргентинська піаністка Негріта де П'яцціні згадувала, що видатна співачка "була настільки простою в особистому житті, наскільки великою на сцені".

У 1910 році Соломія вийшла заміж за адвоката, мера тосканського міста В'яреджо Чезаре Річчоні та переїхала до чоловіка.

Перша світова війна тимчасово перервала кар'єру співачки та стала її особистою трагедією – Італія воювала з Австро-Угорщиною, де перебували більшість її родичів. Після війни Крушельницька присвятила життя камерній концертній діяльності. Гастролювала Україною, країнами Західної Європи й Америки. 

У серпні 1939 року, через рік після смерті чоловіка, Соломія залишила В'яреджо і поїхала до Львова – відвідати родичів. До Італії вона вже не повернулась. Радянські війська за пактом Молотова – Ріббентропа захопили Західну Україну. Нова влада націоналізувала львівський будинок Крушельницької, залишивши їй тільки квартиру на другому поверсі. 

Крушельницька опинилась у підвішеному стані – її не випускали з СРСР, але й не давали радянського громадянства. Зрештою, громадянство вона таки отримала, по суті в обмін на те, що відписала на користь СРСР свою віллу у В'яреджо. Влаштувалася працювати на кафедру сольного співу Львівської державної консерваторії – радянські бюрократи довгий час не могли знайти її випускний диплом 1893 року, без якого всесвітньо відома співачка не мала права працювати у консерваторії. 

Лише в останні місяці життя Соломії Крушельницькій присвоїли звання професора і Заслуженого діяча мистецтв УРСР. 

Звіт про роботу КУ «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «ШАНС» за 6 місяців 2021 року

Переглянути документ ...

Уряд визначив новий порядок надання державної допомоги сім’ям з дітьми

На урядовому порталі оприлюднено постанову Кабінету Міністрів України від 31.12.2025 № 1805 “Деякі питання надання державної допомоги сім’ям з дітьми”.

Нормативним актом затверджено новий порядок надання допомоги при народженні дитини та викладено у новій редакції порядок призначення і виплати державних допомог сім’ям з дітьми, передбачених Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (зі змінами, внесеними Законом України від 05 листопада 2025 року № 4681-IX  “Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю”).

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1yA-RKcXfOki754Rlcn9acHJWhyt1TsMv/view?usp=sharing.

Найвідоміші жінки України - Роксолана

За батьківським прізвищем вона – Анастасія Лісовська. Але у 16 столітті її називали так: королева аланів! Тобто – Роксолана! 

Роксолана – унікальний феномен світової історії. Його унікальність полягає у тому, що чи навряд знайдеться якась інша жінка, окрім Роксолани, яка понад три десятиліття була однією з найвпливовіших постатей не де-небудь, а у мусульманському світі!

За основною версією, Роксолана була дочкою православного священика з Рогатина (нині Івано-Франківська область). У 15-тирічному віці вона потрапила в полон під час набігу кримських татар і була продана на невільничому ринку в Стамбул. Так вона потрапила в гарем султана Сулеймана і враз його приворожила.

Бідний Сулейман так розчулився, що геть розігнав увесь свій гарем, видав заміж своїх жінок за офіцерів турецької армії, а сам залишився з єдиною дружиною – Роксоланою. І це при тому, що очевидці не вважали її красунею. Схід споконвіку не знав жінку в такій величній ролі! Це суперечило традиціям і духові ісламської релігії! От і скажіть, що це не чаклунство.

Але є і інше пояснення: на той час ніхто не міг зрівнятися з Роксоланою розумом і веселою вдачею. Навіть коли їй було вже за 50, Сулейман так само її обожнював і не було в султанських покоях іншої жінки. Він брав її навіть у військові походи. Може завоювання Османською імперією Європи це теж відьомські вибрики нашої землячки? Хто зна… 

Будучи дружиною султана Сулеймана I, Роксолана впливала на зовнішню політику Османської імперії — найпотужнішої на той час азіатсько-європейської держави. Вона відкривала школи і караван-сараї, фінансувала будівництво мечетей.

Отже Роксолана для Туреччини зробила багато чого. А що вона зробила для України? 

Немало. Вона зробила усе можливе, що б зупинити походи турецьких і татарських військ на наші землі. Існують достовірні дані про те, що Сулейман стримував татарську орду від нападів на терени, підпорядковані Речі Посполитої, до якої у той час належала більшість території України. Вважається, що, пам'ятаючи про свою батьківщину, Роксолана стримувала агресію османського війська щодо українських земель і піклувалася про долю слов'янських невільників і козаків.

Багато європейських послів до переговорів з султаном прагнули зустрітися з Роксоланою, щоб викласти прохання своїх правителів. Це нерідко впливало на плани Сулеймана у зовнішній політиці.

Роксолана листувалася з польським королем Сигізмундом II Августом і сприяла підписанню між ним і своїм чоловіком Сулейманом низки взаємовигідних угод. 

Роксолану поховано в мавзолеї мечеті Сулейманіє Джамі разом з чоловіком.

Інформація про роботу Чугуївського міського центру соціально-психологічної реабілітації дітей за І півріччя 2021 року

Переглянути документ ...

Державні послуги для ветеранів, ветеранок та їхніх сімей — у кілька кліків

Питання підтримки, пільг і можливостей є актуальними.
На платформі Ветеран Pro зібрана перевірена інформація про державні сервіси: лікування й реабілітацію, фінансову підтримку, пільги, навчання, перекваліфікацію, можливості для роботи чи власної справи, а також про більше послуг.
Все під рукою, на одному порталі — щоб було простіше орієнтуватися й планувати наступні кроки.
Заходьте й користуйтеся: https://veteranpro.gov.ua/ 

Найвідоміші жінки України - Ніна Матвієнко

Ніна Митрофанівна Матвієнко — відома українська співачка, народна артистка Української ССР (1985 р.), Лауреат Державної премії УССР  ім.. Т. Г. Шевченко (1988), кавалер ордена Княгині Ольги III ступені (1997 р.), в 1996 році співачка була нагороджена вищим знаком Фонду Міжнародної премії імені Н. А. Касьяна — орденом Миколая Чудотворця. Герой України (2006 р.).

З поміж тисяч голосів її голос впізнають відразу. І не тільки голос, а й його психологічну ауру, із якої проростають чудові витвори мистецтва.

Ніну Матвієнко народ визнав як свою, близьку до душі й серця співачку. Вона народна не за званням, які при ній уже давно. Народна – за її талант від природи. Природа подарувала їй не тільки талант, чарівну вроду, а й багатий внутрішній духовний світ. Правильні лагідні риси її обличчя, мила усмішка, струнка легка постать роблять її завжди молодою, ніби постійно готовою до польоту.

Ніна Матвієнко народилася у 1947 році в селі Неділиме Житомирської області. Дітей в сім’ї було багато – 11. Родина була  співучою, і маленька Ніна перейняла від батьків велику кількість народних пісень. Важко було, у труднощах формувався характер і воля, життєва наснаженість її таланту, до болю правдиві барви голосу. Після закінчення школи-інтернату вона пішла на завод – ученицею кранівника. Та не покидали її мрії про мистецтво. І от щасливий поворот долі: 1966 року вона вступає до студії при Державному українському хорі ім.. Г.Верьовки, на неї одразу ж звертають увагу. Наступного року почалися гастролі з хором за кордон – Канада, Південна Америка, Франція.

Довголітня і плідна робота увінчалася успіхом: Ніну визнали і як унікальну співачку з неповторним голосом, і як організаторку тріо «Золоті ключі».  Зараз вона солістка при симфонічному оркестрі «Камерата» з широким репертуаром класики і сучасної музики. Ніну Матвієнко знають у європейським країнах, Америки, Канаді, Австралії, де вона виступала з концертами.

Хоч би що виконувала Ніна Матвієнко – чи народні пісні, так, як їх співають по селах і насамперед у її поліському краї, чи ті ж у багатоголосому гурті, чи твори професіональних композиторів, – у її співі завжди відчутний голос серця, що відлунює в душі слухача, запам’ятовується йому як голос Матвієнко. Між нею і  слухачем відсутні академічні бар’єри. Не тільки в її голосі її таїна, а й у теплі, сердечності її мистецтва, що спирається на естетику народного виконавця, спрямованого не на показ свого вміння, а на довірливе спілкування з людьми піснею, словом, прищеплення любові до рідного краю, до його традицій.

«Не думайте про сум. Візьміть у хусточку, зав’яжіть вузлик і везіть наче на продаж…», – такою є життєва, жіноча мудрість народної артистки України Ніни Матвієнко.

Звіт з проведення внутрішнього моніторингу та оцінки якості надання соціальних послуг Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Чугуївської міської ради у 2021 році

Переглянути документ ...

Дослідження психологічного стану дітей ветеранів та військовослужбовців: запрошуємо до участі!

Шановні батьки!

Запрошуємо вас та ваших дітей долучитися до важливого опитування серед сімей ветеранів та ветеранок, а також військовослужбовців і військовослужбовиць. 

Мета опитування – вивчити особливості емоційного стану дітей, а також зрозуміти, що допомагає їм відчувати підтримку і спокій. Результати будуть використовуватись для розробки ефективних можливостей підтримки для них.

⯑‍⯑Опитування розраховане на дітей (10–16 років) та одного з батьків або законних опікунів. 

⯑ Заповнити анкету: https://bit.ly/3K28hUm  

⯑ Це займе лише 10-15 хвилин.

Опитування анонімне, без згадок навчального закладу чи персональних даних.

Дослідження реалізується на замовлення «Вільного вибору» (https://qrfy.io/p/dJvWT48CmI) та у партнерстві з агенцією Fama. 

Діяльність відбувається в рамках проєкту «EMPOWER: Education, Mental Health, Protection and Opportunities for Well-being and Enhanced Resilience».

Найвідоміші жінки України - Гайдемарі Марта Стефанишин-Пайпер Астронавт. Перша українка, яка вийшла у відкритий космос

Гайдемарі Марта Стефанишин-Пайпер – американська астронавтка українського походження, яка вже встигла зробити те, про що всі прихильники Ілона Маска поки що лише мріють. На своєму рахунку вона має два польоти, під час яких здійснила п'ять виходів у відкритий космос. Гайдемарі стала третьою жінкою з українським корінням, яка побувала у космосі. До неї це вдалося зробити Джудіт Арлен Рєзнік зі США і Роберті Лінн Бондар з Канади. 

Її батько під час Другої світової був вивезений на примусові роботи до нацистської Німеччини. Після завершення війни вирішив не повертатися на батьківщину, справедливо побоюючись репресій з боку радянського уряду. Він одружився з німкенею і разом вони емігрували до США де і народилась Гайдемарі. 

Родина дівчинки дотримувалась багатьох українських традицій, відвідувала українську церкву, Гайдемарі навчалась у суботній українській школі і входила до складу "Пласту". Навіть вийшовши заміж за американця Гленна Пайпера, вона наполягла на збереженні для себе подвійного прізвища Стефанишин-Пайпер, а сина назвала на честь свого батька – Михайлом. І досі постійно наголошує, що сприймає себе українкою. 

Гайдемарі обрала не зовсім звичний для дівчат шлях. Вона здобула ступінь магістра у галузі машинобудування в Массачусетському технологічному інституті. Навчання оплатила за рахунок стипендії Військово-морських сил США, неодмінною умовою якої було укладення подальшого контракту з ВМС. Відтак, із червня 1985 року вона проходила підготовку у Навчальному центрі рятувальних і підводних операцій ВМС. 

У 1996 році її зарахували кандидатом у астронавти NASA 16-го набору. Вже за 10 років відбувся її перший політ на багаторазовому транспортному космічному кораблі "Атлантіс". Місія STS-115 мала на меті відновлення будівництва Міжнародної космічної станції (МКС), яке призупинилося після катастрофи шаттла "Колумбія". Гайдемарі виконала два виходи у відкритий космос загальною тривалістю 12 годин 8 хвилин, під час яких встановлювала на станції сегменти фермових конструкцій із сонячними батареями. 

Таким чином, Гайдемарі стала загалом 447-ю людиною у космосі, 43-ю жінкою, яка виконала космічний політ, і 8-ю представницею прекрасної статі, яка здійснила вихід у відкритий космос. 

Вдруге у космос Гайдемарі літала з 15 до 30 листопада 2008 року на багаторазовому транспортному космічному кораблі "Індевор" (місія STS-126). Цього разу вона виконала три виходи у відкритий космос загальною тривалістю 20 годин 34 хвилини, брала участь у розширенні площі МКС і монтажу нового обладнання. 

У липні 2009 року Гайдемарі пішла із загону астронавтів NASA, щоб повернутися до служби у Військово-морських силах. Два роки командувала дивізією морських сил Кардерок у штаті Меріленд. Має звання капітана ВМС США, що в Україні відповідає званню капітана 1-го рангу. 

Головне управління Пенсійного фонду України інформує про новації та зміни в законодавстві в 2026 році

З 1 січня 2026 року запроваджено нові виплати сім’ям з дітьми для догляду за дитиною:

• до досягнення дитиною однорічного віку;

• від одного до трьох років – “Єясла”.

Законом, який запроваджує такі виплати, передбачено право батьків на їх отримання і у разі, якщо діти народилися до 1 січня 2026 року, але на цю дату не досягли:

• однорічного віку (для допомоги на догляд за дитиною до досягнення нею одного року);

• трьох років (для догляду за дитиною “Єясла”).

Такі виплати призначаються за зверненням матері або іншого законного представника з відповідною заявою, зокрема поданою через сервісний центр Пенсійного фонду України.

Водночас, порядок, умови виплати допомоги буде визначено Кабінетом Міністрів України.

Програма підтримки сім’ям з дітьми – “Єясла”

Матері (або іншому законному представнику), яка після досягнення дитиною одного року вийшла на роботу у режимі повного робочого часу, передбачено програму підтримки “Єясла”.

Розмір виплат за допомогою “єЯсла” у 2026 році становить 8 тисяч гривень щомісяця. Для сімей, які виховують дитину з інвалідністю, така допомога становить 12 тисяч гривень. Допомога для догляду за дитиною “єЯсла” призначається з місяця, наступного після досягнення дитиною однорічного віку, до досягнення дитиною трирічного віку. Така виплата призначається за зверненням матері або іншого законного представника (крім прийомних батьків, батьків-вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників). У разі якщо на 1 січня 2026 року дитині не виповнилося три роки, мати або інший законний представник дитини (крім прийомних батьків, батьків- вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників), які фактично здійснювали догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку та приступили до роботи у режимі повного робочого часу, має право з цієї дати отримувати допомогу для догляду за дитиною “єЯсла” (абзац 4 пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 05 листопада 2025 року № 4681-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю”).

Допомога по догляду за дитиною до одного року

З 1 січня 2026 року запроваджено новий вид підтримки сім’ям з дітьми – допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку. Право на таку допомогу надається матері або іншому законному представнику дитини (крім прийомних батьків, батьків-вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників), який фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку. Допомога призначається за зверненням з наступного дня після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами або виплати допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами до досягнення дитиною однорічного віку.

Допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку у 2026 році надається у розмірі 7 тисяч гривень із розрахунку на місяць, а в разі призначення такої допомоги для догляду за дитиною з інвалідністю – у розмірі 10,5 тисяч гривень.

У разі якщо на 1 січня 2026 року дитині не виповнилося одного року, мати або інший законний представник дитини (крім прийомних батьків, батьків- вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників), які фактично здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку, має право з цієї дати отримувати щомісячну державну допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку (абзац 3 пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 05 листопада 2025 року № 4681-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю”).

Допомога при народженні дитини з 1 січня 2026 року

З 1 січня в Україні допомога при народженні дитини виплачується одноразово у розмірі 50 тисяч гривень у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Право на таку допомогу має один із батьків дитини або опікун, з яким дитина постійно проживає. Допомога призначається на підставі заяви, до якої додаються: копія свідоцтва про народження дитини – у разі подання заяви одним із батьків дитини, який постійно проживає з дитиною; копія рішення про встановлення опіки – у разі подання заяви опікуном дитини.

Допомога при народженні дитини призначається за умови пред’явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. У разі народження, встановлення опіки над двома і більше дітьми допомога надається на кожну дитину. Допомога при народженні дитини призначається за умови, що заява про її призначення надана не пізніше ніж через дванадцять місяців з дня народження дитини. Державна допомога при народженні дитини, призначена до 1 січня 2026 року, виплачується у порядку та розмірі, встановлених на дату призначення, до повного завершення її виплати (абзац 2 пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 05 листопада 2025 року № 4681-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю”).

3 1 січня 2026 року змінився мінімальний та максимальний розмір щомісячної страхової виплати

Згідно зі статтею 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати працездатності (у відсотках) та виходячи із середньомісячної заробітної плати, яку людина отримувала до ушкодження здоров’я. Для потерпілих, яким починаючи з 1 січня 2026 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи вперше буде встановлено стійку втрату професійної працездатності:

o мінімальний розмір щомісячної страхової виплати в перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за мінімальну заробітну плату – 8 647 грн;

o максимальний розмір щомісячної страхової виплати не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати – 34 588 (8 647 грн х 4).

Відповідно до законодавства щомісячні страхові виплати здійснюються в поточному місяці за попередній.

У 2026 році змінився розмір сукупного доходу сім'ї, який дає право на пільгу

Як правило, право на пільгу з оплати житлово-комунальних послуг надається з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Пільги з урахуванням доходу надаються, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну людину не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Згідно з підпунктом 169.4.1 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до доходу, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року (з 1 січня 2026 року – 3 328 грн), помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.

Таким чином, у 2026 році розмір доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, становить:

3 328*1,4 = 4 659,2 грн = 4 660 грн.

Тобто у 2026 році пільгу на оплату житлово-комунальних послуг, яка надається з урахуванням доходів, можуть отримати пільговики, середньомісячний сукупний дохід сім'ї яких в розрахунку на одну людину не перевищує 4 660 грн.

Якщо дохід сім'ї пільговика перевищує дохід, що дає право на пільгу, людина (представник пільгової категорії) може звернутися за призначенням житлової субсидії.

Без урахування доходів пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються: учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, членам сімей загиблих Захисників і Захисниць України.

Додатково інформуємо про те, як змінився розмір пенсій з 1 січня 2026 року. Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” передбачено підвищення в 2026 році соціальних стандартів, зокрема, розмірів мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. Так, з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату встановлено в розмірі 8 647 грн (до 1 січня – 8 000 грн). Зміна мінімальної заробітної плати є підставою для перерахунку мінімального розміру пенсії непрацюючим особам, які досягли віку 65 років та мають повний страховий стаж (30 / 35 років для жінок / чоловіків відповідно): з 1 січня 2026 року цей розмір не може бути меншим за 3 458,80 грн – 40% мінімальної зарплати (частина друга статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”). З урахуванням нового розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня збільшено розмір щомісячної грошової виплати особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, зокрема тим, кому починаючи з 2014 року присвоєно звання Герой України з врученням ордену “Золота Зірка”, кавалерам орденів Богдана Хмельницького, “За мужність”, княгині Ольги, тим, кого нагороджено відзнакою Президента України “Хрест бойових заслуг”. Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” з 1 січня 2026 року зростають розміри прожиткового мінімуму. Збільшення розміру прожиткового мінімуму, зокрема, для осіб, які втратили працездатність, з 2 361 грн до 2 595 грн є підставою для перерахунку з 1 січня мінімального та максимального розмірів пенсійної виплати та складових пенсій, розміри яких обчислюється, виходячи з прожиткового мінімуму (підвищень, надбавок, доплат тощо). Для непрацюючих пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, розмір мінімальної пенсії за віком зростає на 234 грн до 2 595 грн. А у тих непрацюючих пенсіонерів, хто має страховий стаж більш як 30 / 35 (20 / 25) років та пенсії яких більші мінімальних, перераховано доплату за понаднормовий стаж: за кожний повний рік страхового стажу понад зазначений пенсія збільшується на 1% величини 2 595 грн. Особам, які працюють, розміри зазначених виплат збільшаться після звільнення. Незалежно від факту роботи з 1 січня перераховано розміри:
– мінімальних пенсій шахтарям та сім’ям військовослужбовців у разі втрати годувальника;
– підвищень ветеранам війни (особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій, членам сімей загиблих / померлих ветеранів війни, Захисників і Захисниць України);
– підвищень жертвам нацистських переслідувань;
– пенсій за особливі заслуги перед Україною.

Найвідоміші жінки України - Ліна Костенко

Ось уже  понад чотири десятиліття тріумфально йде вона тією дорогою, що її звуть Поезією, усім стилем свого життя  й творчості заслужила всенародну любов і повагу.

Її Муза, строга й вишукана, повсякчас нагадує нам, що Ліна Костенко – одна з-поміж не багатьох, кого ми звемо аристократами духу, хто протягом всього життя зберігає горду поставу й не хилиться під нещадними вітрами історичних зламів та кон’юнктури.

«Я вибрала долю собі сама», – сказала поетеса, свідома свого вибору. Усі думки й помисли Ліни Костенко – про долю народу, якому випало перейти важкі визвольні історичні гони й залишилися при цьому духовно незнищенним. Водночас вона надзвичайно вимоглива до свого народу, бачить його хиби й недуги, та – попри все! – бентежно й віддано любить його.

Народилася Ліна Костенко 19 березня 1930 року на Київщині, в містечку Ржищев. Коли їй виповнилося 6 років родина переїхала до Києва. Тут вона закінчила школу, потім педагогічний інститут. Літературне обдарування привело її до Московського літературного інституту ім.. М.Горького, який вона закінчила у 1956 році з відзнакою.  

Глибоко національна поетеса, Ліна Костенко вільно почувається в різних епохах і в різних країнах, шукаючи постійних паралелей та асоціацій, що роблять її поезію закоріненою вглиб віків і в світовий контекст і водночас напрочуд свіжою, неповторною, сучасною. Її поетичний голос має лише їй одній притаманний тембр та інтонації, у яких не знайдеш і натяку на фальш, штучність, солодкавість чи позу.

Поетеса наче поставила перед собою глобальне над завдання: «Прочитай золоті манускрипти, подивись у вічі вікам». Без її поетичних книжок – від першої «Проміння землі»,  і далі «Вітрила», «Мандрівка серця», «Над берегами вічної ріки», «Маруся Чурай», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур», «Вибране» й аж до «Берестечка» – гуманітарна аура української нації уже неможлива, бо її енергетика живить духовний всесвіт України, несе нам усвідомлення власної гідності – то, без чого неможливе усвідомлення себе нацією, без чого не може постати держава такою, якою ми її собі вимріяли. (вірш  «Вже почалось, мабуть майбутнє…»)

Духовне подвижництво Ліни Костенко – у повсякденній копіткій праці, без розрахунку на славу й винагороду. Вона зробила свій вибір і сповна усвідомлює свою високу місію на цій землі: «Митцю не треба нагород. Його судьба нагородила».

Державна премія імені Т.Шевченка, якою вона була відзначена 1987 року за історичний роман у віршах «Маруся Чурай» та книжку поезій «Неповторність» – це лише вияв офіційного визнання, яке прийшло до неї значно раніше. Прийшло з народу, від вас з нами, бо Ліна Костенко, як і Маруся Чурай, якраз і стала голосом цього народу, його піснею, його душею.

У нове тисячоліття українська література увійшла з жіночим ім’ям на устах. Ім’я це – Ліна Костенко.

Ваше здоров'я після 40: пройдіть безкоштовне обстеження за державною програмою

Найвідоміші жінки України - Леся Українка

Леся Українка — без перебільшення одна із найвизначніших постатей в історії української літератури. Її ставлять в один ряд із геніальними Тарасом Шевченком та Іваном Франком. Довкола життя видатної письменниці завжди було багато міфів. Та й не безпідставно — цьому сприяли складні стосунки з матір’ю, життєві перипетії, трагічне кохання і хвороби, які супроводжували тендітну Лесю Українку чи не все життя.

Єдиним чоловіком у всій Україні одного разу назвав Лесю Українку Іван Франко, відзначивши, що їй немає рівних серед вітчизняних поетів-сучасників. Класик не перебільшував. Леся Українка, якій доля відвела лише 42 роки життя, збагатила українську поезію, абсолютною досконалістю форми, різноманітністю загальнолюдських тем та безліччю віршованих жанрів.

Якою ж була вона — наша геніальна Леся?

Її справжнє ім’я — Лариса Петрівна Косач-Квітка.

Народилася Лариса Косач в інтелігентній дворянській родині в 1871 році в невеличкому містечку Звягель (нині Новоград-Волинський). Батько її – Петро Косач – був службовцем, мати – Ольга Драгоманова-Косач – письменницею, яка публікувалася під псевдонімом Олена Пчілка.

Леся навчилася читати в 4 роки, проте системної освіти вона не здобула, тому що не відвідувала гімназії. Час від часу брала приватні домашні уроки, уроки фортепіано, вже у зрілому віці навчалася в художній школі Мурашка в Києві. Та по суті її єдиним і досить суворим домашнім учителем була мати. Вона розробила власну програму навчання, що відрізнялася широтою й ґрунтовністю.

Попри брак строгої освітньої системи, Леся Українка була освіченою людиною. На доказ цього варто зазначити таку промовисту деталь: вона знала 11 мов. Про рівень її освіти може свідчити ще й такий факт: у 19-літньому віці Леся самотужки написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів», який згодом надрукували в Катеринославі.

Свій перший вірш – «Надія» – Леся написала дев’ятирічною дівчинкою. А вже у тринадцять років Ларису Косач почали друкувати.

На початку 1893-го у Львові виходить перша збірка поезій поетеси – «На крилах пісень».

Потім були інші віршові твори, публікації статей у періодичних виданнях. Леся Українка дуже багато перекладає українською мовою. Серед таких творів – староєгипетська лірика, давньоіндійська «Рігведа», поеми Гомера, поезії Г. Гейне.

Леся Українка вела величезну роботу, збираючи фольклор. Величезною заслугою письменниці як організатора, фольклориста і спонсора є запис 1908 року на фонограф західноукраїнським музичним етнографом Філаретом Колессою кобзарських дум і народних пісень.

За Лесею Українкою міцно закріпився образ «великої хворої». Леся Українка понад тридцять рокiв вiддала творчостi. На цi ж роки припадає безупинне змагання з туберкульозом.

Героїзм, з яким поетеса переборювала свої муки, непримиренність компромісів робили Лесю Українку наймужнішою серед численних тогочасних поетів. Її поетичне слово служило визвольним ідеям народу і залишилося взірцем для поетичних поколінь.

Нова професія та кар'єра для жінок: проєкт Reskilling Ukraine відкриває безоплатні курси

Найвідоміші жінки України - Княгиня Ольга

Стародавні літописи змальовують княгиню Ольгу як вродливу, енергійну, жорстоку і хитру правительку. Та найбільший комплімент літописці роблять їй тоді, коли згадують про її ніби то чоловічий розум. Вихваляння, що ними щедро обсипали Ольгу монахи-літописці, частково можна пояснити тим, що вона першою з київських можновладців прийняла християнство. Але навіть без цього Ольга безперечно залишилася б однією з найвизначніших правителів Київської Русі. 
      Чоловік Ольги, князь Ігор, а згодом і син Святослав перебували у Києві не часто – перебуваючи у військових походах, підкорюючи собі то хазарів, то половців, а то й саму Візантію. Увесь цей час турботи по управлінню державою брала на себе Ольга. 

Добре відомо як вона тричі помстилася деревлянам за те, що вони вбили її чоловіка. Але головне у цій історії не помста. А те, що після цього вона укоренила поняття закону – з тих пір данина стягувалася не довільно, а регламентовано. Отже, Ольга першою впровадила в Київській Русі так би мовити юридичні реформи, які дозволили тогочасній державі вступити на шлях економічного розвитку і згодом перетворитися на одну з наймогутніших країн світу. 
Ольга першою з київських правителів прибула до Східної Римської Імперії – Візантії – не з війною, а з миром і тим самим зробила з цієї потужної держави союзника. 
            Померла Ольга 969 року. Ще в домонгольські часи її було канонізовано – вона стала першою жінкою, яку прилучили до лику святих.

Важлива інформація для пенсіонерів та отримувачів страхових виплат

Пенсійний фонд України інформує, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 299, особи, які отримують пенсії або страхові виплати та тимчасово знаходяться за межами України або на тимчасово окупованих територіях, зобов’язані пройти фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року.

Одним із найпопулярніших та найдоступніших способів проходження ідентифікації є авторизація в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія.Підпис”. Цей підпис можна отримати через мобільний застосунок Єдиного державного вебпорталу електронних послуг “Дія”.

Проходження фізичної ідентифікації є обов’язковим для продовження отримання пенсійних та страхових виплат. Це допомагає забезпечити законність та своєчасність нарахувань, а також запобігти можливим зловживанням.

Детальніше про те як пройти ідентифікацію за допомогою Дія. Підпису через мобільний застосунок "Пенсійний фонд України" за посилянням: https://drive.google.com/file/d/1xavf2wKNMSqeT3bjtOPOHB-1QsYEsvzV/view?usp=sharing

Як ефективно боротися з курінням? Ознайомтеся з новим посібником

З метою профілактики шкідливих звичок Державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» розробила комплекс корисних матеріалів.

Головним інструментом є практичний посібник «Розвиток напряму надання допомоги у відмові від куріння на рівні громади».

Цей документ містить корисну інформацію, а саме:

• Практичні поради, як місцеві ініціативи можуть знижувати поширеність куріння.

• Актуальні дані щодо вживання тютюнових та нікотинових виробів в Україні.

• Огляд державних політик та стратегій контролю над тютюном.

• Механізми підтримки людей, які прагнуть кинути шкідливу звичку.

Посібник доступний для ознайомлення за посиланням:
https://drive.google.com/file/d/10hhi4co7ExdGWybOrlSQTXRoFM-j6l3K/view?usp=sharing

Найвідоміші жінки України - Катерина Білокур – українська художниця-самоучка, яку звеличував Пікассо

Катерина Білокур – українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця "наївного мистецтва". Народилася в селі Богданівка Пирятинського повіту Полтавської губернії (тепер це Яготинський район Київської області). Ще з дитинства у Катерини було неабияка пристрасть до малювання.

Коли дівчинка почала малювати – точно ніхто не пам’ятає. Та й були це наївні дитячі ескізи, намальовані вуглиною на клаптиках полотна.

«Приблизно років у 6 я розмалювала фігурками коней весь шкільний зошит молодшого брата Грицька. – Ах ти, поганка! – кричав батько. Зошит розірвали на шматки. Відтоді мені не давали ні папір, ні олівці», –  йдеться у спогадах художниці.

Але в 14 років дівчину знову спіймали за таким безглуздим, як вважали в селі, заняттям. Вжили заходів: різки та найсуворіша заборона малювати. «Одержима», – говорили про Катерину односельці.

Батьки не схвалювали її захоплення, та вона не здавалася і, попри всі заборони, потайки малювала польові квіти, використовуючи для цього полотно та вугіль.

Після невдалої спроби вступити в Миргородський технікум художньої кераміки, через відсутність документа про шкільну освіту, дівчина вирішила опановувати ремесло художника самотужки. Однак, шлях до мрії виявився не легкий.

Жага отримати художню освіту не покидала Катерину. Дізнавшись з газети, що Київський театральний технікум набирає студентів – вирішила знову ризикнути.

Але в Театральному технікумі розмова почалася з питання про закінчення школи. На цьому, як і в Миргородському технікумі, все й закінчилося. Документа не було… Знову розчарування і душевний біль. Відчай проник у душу так глибоко, що в листопадову холоднечу вирішила… топитися. На щастя, обійшлося. Перемогло бажання жити і довести всім, що вона здатна на щось більш значуще, ніж поратися на городі!

Після цього випадку батько мусив погодитись на заняття доньки малюванням.

У 1934 році Катя Білокур створює «Берізку» – одну з перших картин, які принесли їй всесвітню популярність. Через рік з’являються «Квіти за тином» – інший прославлений шедевр. Так, за роботою в городі, по дому та в малюванні минають роки…

У 1940 році в Полтавському будинку народної творчості відкривається перша персональна виставка Катерини Білокур. Усі 11 полотен мають колосальний успіх. Художницю з Богданівки нагороджують поїздкою до Москви.

«О, з якою я енергією працювала в кінці 1940 року й на початку 1941-го! Вже рідні мої мене не сварили, бо в Полтаві сказали, що я – художник! Чуєте!? Вчені люди назвали мене художником!», – зі спогадів Катерини. У 1941 році Катерина Білокур створює свій черговий шедевр – «Польові квіти».

1954 року на Міжнародній виставці в Парижі три картини Білокур: "Цар-Колос", "Берізка" і "Колгоспне поле" – були внесені до експозиції радянського мистецтва і принесли їй світову славу.

Пабло Пікассо був вражений картинами української художниці й весь світ облетіли його слова: "Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!" Він порівнював Катерину з іншою великою художницею-самоучкою - Серафін Луїз із Сандлі.

Рідкісним був хист цієї жінки, володіла вона винятковим чуттям. Вона помічає незвичну форму листка орхідеї, за тридцять кілометрів пішки йде аж під Пирятин, щоб побачити десь там, у лузі, цвіт конвалії. У вільному леті уяви художниця бачила свій, особливий світ, її квіти реальні і водночас вони вихоплені з якихось видив фантазії, з казки, наче вони з тих квітів, що їх дівчата мріють знайти в ніч на Івана Купала…

«Ой як радісно, як є можливість кожного дня працювати: не почувається ні старість, ні самотність, бо з-під вашого пензля кожного дня на полотні виростає щось нове, прекрасне і чудове»… – писала Катерина Білокур.

Пензлі для роботи вона вживала лише власного виробництва, виготовляючи їх з тхорячих волосинок, бляхи з під консервної банки та вишневої гілочки. Вони мали по кілька волосків, нагадували голку, проте лише такими пензлями мисткиня могла тонко й майстерно опрацьовувати кожну деталь свого твору. Процес роботи над кожною картиною тривав довго, а над окремими творами вона працювала по кілька років. До своїх картин ставилася з великою відповідальністю та вимогливістю.

Її життєпис – то як роман, сповнений драматизму, де було й нерозділене кохання і чиєсь нерозуміння, де були й конфлікти з близькими людьми, і причиною всьому була та ж таки одержимість, нездоланна відданість мистецькому покликанню.

Мистецтвознавці ставлять Катерину Білокур в один ряд із видатними художниками-примітивістами: Анрі Руссо, Іваном і Йосипом Генералічами, Марією Приймаченко, Ніко Піросманішвілі… Її полотна експонуються на міжнародних виставках, репродукції розходяться тисячними тиражами. А в селі Богданівка двері відчинила меморіальна садиба видатної українки. Завідує садибою Яготинський державний історичний музей. Тут побували відвідувачі майже з 40 країн світу.

У Києві є вулиця Катерини Білокур, а в Музеї українського народного декоративного мистецтва можна оглянути добірку її робіт.

Наразі творчість Катерини Білокур належить до найкращих надбань Української культури ХХ століття, яка в своїх полотнах втілила красу мальовничої природи.