Ніна Митрофанівна Матвієнко — відома українська співачка, народна артистка Української ССР (1985 р.), Лауреат Державної премії УССР ім.. Т. Г. Шевченко (1988), кавалер ордена Княгині Ольги III ступені (1997 р.), в 1996 році співачка була нагороджена вищим знаком Фонду Міжнародної премії імені Н. А. Касьяна — орденом Миколая Чудотворця. Герой України (2006 р.).
З поміж тисяч голосів її голос впізнають відразу. І не тільки голос, а й його психологічну ауру, із якої проростають чудові витвори мистецтва.
Ніну Матвієнко народ визнав як свою, близьку до душі й серця співачку. Вона народна не за званням, які при ній уже давно. Народна – за її талант від природи. Природа подарувала їй не тільки талант, чарівну вроду, а й багатий внутрішній духовний світ. Правильні лагідні риси її обличчя, мила усмішка, струнка легка постать роблять її завжди молодою, ніби постійно готовою до польоту.
Ніна Матвієнко народилася у 1947 році в селі Неділиме Житомирської області. Дітей в сім’ї було багато – 11. Родина була співучою, і маленька Ніна перейняла від батьків велику кількість народних пісень. Важко було, у труднощах формувався характер і воля, життєва наснаженість її таланту, до болю правдиві барви голосу. Після закінчення школи-інтернату вона пішла на завод – ученицею кранівника. Та не покидали її мрії про мистецтво. І от щасливий поворот долі: 1966 року вона вступає до студії при Державному українському хорі ім.. Г.Верьовки, на неї одразу ж звертають увагу. Наступного року почалися гастролі з хором за кордон – Канада, Південна Америка, Франція.
Довголітня і плідна робота увінчалася успіхом: Ніну визнали і як унікальну співачку з неповторним голосом, і як організаторку тріо «Золоті ключі». Зараз вона солістка при симфонічному оркестрі «Камерата» з широким репертуаром класики і сучасної музики. Ніну Матвієнко знають у європейським країнах, Америки, Канаді, Австралії, де вона виступала з концертами.
Хоч би що виконувала Ніна Матвієнко – чи народні пісні, так, як їх співають по селах і насамперед у її поліському краї, чи ті ж у багатоголосому гурті, чи твори професіональних композиторів, – у її співі завжди відчутний голос серця, що відлунює в душі слухача, запам’ятовується йому як голос Матвієнко. Між нею і слухачем відсутні академічні бар’єри. Не тільки в її голосі її таїна, а й у теплі, сердечності її мистецтва, що спирається на естетику народного виконавця, спрямованого не на показ свого вміння, а на довірливе спілкування з людьми піснею, словом, прищеплення любові до рідного краю, до його традицій.
«Не думайте про сум. Візьміть у хусточку, зав’яжіть вузлик і везіть наче на продаж…», – такою є життєва, жіноча мудрість народної артистки України Ніни Матвієнко.
