Кількість результатів: 670.
Сторінка 16 із 34
Діагноз «рак», робота в медичній сфері під час війни, турбота про тяжкохворого родича, вимушене переселення — усе це випробування, які неможливо витримати наодинці.
Mission Kharkiv запрошує на безкоштовні онлайн-консультації з дипломованими психологами та психотерапевтами.
Хто може отримати допомогу:
— люди з діагнозом «рак»;
— медичні працівники;
— родичі онкопацієнтів;
— ВПО;
— сім’ї ветеранів;
— волонтери;
— сім’ї в очікуванні.
Формати:
— групові сесії (до 10 осіб, 2 години, Google Meet);
— індивідуальні консультації (за запитом).
Що дає участь:
— зниження тривоги;
— емоційна підтримка під час лікування чи ремісії;
— ресурс для тих, хто піклується про інших;
— інструменти самодопомоги.
Участь безоплатна, анонімна, конфіденційна.
Реєстрація: https://airtable.com/appP6LqE05v8loZIA/pagV1rfW9afJ6dwHO/form
Гаряча лінія: 0 800 300 415 (пн–пт)
Пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


Стародавні літописи змальовують княгиню Ольгу як вродливу, енергійну, жорстоку і хитру правительку. Та найбільший комплімент літописці роблять їй тоді, коли згадують про її ніби то чоловічий розум. Вихваляння, що ними щедро обсипали Ольгу монахи-літописці, частково можна пояснити тим, що вона першою з київських можновладців прийняла християнство. Але навіть без цього Ольга безперечно залишилася б однією з найвизначніших правителів Київської Русі.
Чоловік Ольги, князь Ігор, а згодом і син Святослав перебували у Києві не часто – перебуваючи у військових походах, підкорюючи собі то хазарів, то половців, а то й саму Візантію. Увесь цей час турботи по управлінню державою брала на себе Ольга.
Добре відомо як вона тричі помстилася деревлянам за те, що вони вбили її чоловіка. Але головне у цій історії не помста. А те, що після цього вона укоренила поняття закону – з тих пір данина стягувалася не довільно, а регламентовано. Отже, Ольга першою впровадила в Київській Русі так би мовити юридичні реформи, які дозволили тогочасній державі вступити на шлях економічного розвитку і згодом перетворитися на одну з наймогутніших країн світу.
Ольга першою з київських правителів прибула до Східної Римської Імперії – Візантії – не з війною, а з миром і тим самим зробила з цієї потужної держави союзника.
Померла Ольга 969 року. Ще в домонгольські часи її було канонізовано – вона стала першою жінкою, яку прилучили до лику святих.
Приймання заявок розпочинається 27 січня 2026 року. «Варто: 4 роки підтримки» — це вже 16-та грантова програма Українського ветеранського фонду за чотири роки його діяльності. Мета конкурсу — посилення економічної незалежності Захисників та Захисниць, які повертаються до цивільного життя.
Подати заявку на конкурсний відбір можуть:
Розмір фінансової підтримки становить від 500 000 до 1 500 000 грн. Сума залежить від кошторису конкретного проєкту.
Важливо: програма відкрита для бізнесів будь-яких напрямів, окрім тих, що працюють чи планують розпочати діяльність у сферах виробництва харчових продуктів, переробки, зберігання, логістики та організації харчування. Для них цьогоріч заплановано окремий конкурс.
Процес конкурсного відбору складається з кількох етапів, а саме:
Кінцевий термін подання проєктів: 18:00 17 лютого 2026 року.
Результати буде оголошено 24 квітня 2026 року.
Для допомоги в підготовці заявок фахівці Фонду проведуть серію онлайн-воркшопів. Стежте за анонсами подій у соцмережах Українського ветеранського фонду.
Детальні умови конкурсу «Варто: 4 роки підтримки»: https://veteranfund.com.ua/contests/varto-4-roky-pidtrymky
Запитання та уточнення щодо поданого аплікаційного пакета можна надсилати на Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (у темі листа обов’язково вкажіть: «Конкурс проєктів «Варто: 4 роки підтримки» та номер вашої заявки).
Внутрішньо переміщенні особи, які є учасниками бойових дій або особами з інвалідністю внаслідок війни, можуть отримати житловий ваучер на суму 2 мільйони гривень. Які умови, обмеження та на що можна витратити — роз’яснюють юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.
Яка сума та на що можна витратити
Допомогу надають один раз одному отримувачу в сумі 2 млн гривень у вигляді житлового ваучера.
Ваучер можна використати:
Хто може отримати допомогу
Внутрішньо переміщені особи, які перемістилися з тимчасово окупованих територій та належать до однієї із таких категорій:
Умови:
Детальніше у Постанові КМУ від 22.09.2025 р. № 1176.
Хто не може отримати допомогу
Людина:
Якщо людина та члени сім’ї:
Детальніше у п. 5 Постанови КМУ від 22.09.2025 р. № 1176.
Як отримати допомогу
Подати заяву можна особисто через:
Якщо заяву подає представник — виключно через ЦНАП або нотаріуса.
Хто ухвалює рішення
Комісії при місцевих органах влади:
Строк розгляду заяви — 30 календарних днів з дня її подання.
Важливі деталі
Строк дії житлового ваучера — 5 років із дня формування в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна.
Якщо ваучера не вистачає, то доплату робить отримувач.
Якщо кошти використали не за призначенням — їх доведеться повернути.
Де отримати безоплатну юридичну підтримку
Кожна людина може отримати безоплатно консультацію юриста від системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи розкажуть, як отримати допомогу та як діяти, якщо у її наданні відмовляють.
Деякі категорії людей також мають право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Це ВПО, ветерани війни, члени сімей загиблих захисників та захисниць, люди з низьким доходом (працездатні – з доходом до 6656 грн/міс.; непрацездатні (пенсіонери за віком, вислугою років тощо) – 5190 грн/міс.; з інвалідністю – якщо пенсія або допомога, що призначається замість пенсії, менш ніж 6656 грн), та інші категорії наведені у статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Юристи детально вивчать ваші обставини, за потреби складуть та подадуть до суду заяву і представлятимуть ваші інтереси у суді.
Як звернутися до системи надання БПД:
Катерина Білокур – українська художниця, майстер народного декоративного живопису, представниця "наївного мистецтва". Народилася в селі Богданівка Пирятинського повіту Полтавської губернії (тепер це Яготинський район Київської області). Ще з дитинства у Катерини було неабияка пристрасть до малювання.
Коли дівчинка почала малювати – точно ніхто не пам’ятає. Та й були це наївні дитячі ескізи, намальовані вуглиною на клаптиках полотна.
«Приблизно років у 6 я розмалювала фігурками коней весь шкільний зошит молодшого брата Грицька. – Ах ти, поганка! – кричав батько. Зошит розірвали на шматки. Відтоді мені не давали ні папір, ні олівці», – йдеться у спогадах художниці.
Але в 14 років дівчину знову спіймали за таким безглуздим, як вважали в селі, заняттям. Вжили заходів: різки та найсуворіша заборона малювати. «Одержима», – говорили про Катерину односельці.
Батьки не схвалювали її захоплення, та вона не здавалася і, попри всі заборони, потайки малювала польові квіти, використовуючи для цього полотно та вугіль.
Після невдалої спроби вступити в Миргородський технікум художньої кераміки, через відсутність документа про шкільну освіту, дівчина вирішила опановувати ремесло художника самотужки. Однак, шлях до мрії виявився не легкий.
Жага отримати художню освіту не покидала Катерину. Дізнавшись з газети, що Київський театральний технікум набирає студентів – вирішила знову ризикнути.
Але в Театральному технікумі розмова почалася з питання про закінчення школи. На цьому, як і в Миргородському технікумі, все й закінчилося. Документа не було… Знову розчарування і душевний біль. Відчай проник у душу так глибоко, що в листопадову холоднечу вирішила… топитися. На щастя, обійшлося. Перемогло бажання жити і довести всім, що вона здатна на щось більш значуще, ніж поратися на городі!
Після цього випадку батько мусив погодитись на заняття доньки малюванням.
У 1934 році Катя Білокур створює «Берізку» – одну з перших картин, які принесли їй всесвітню популярність. Через рік з’являються «Квіти за тином» – інший прославлений шедевр. Так, за роботою в городі, по дому та в малюванні минають роки…
У 1940 році в Полтавському будинку народної творчості відкривається перша персональна виставка Катерини Білокур. Усі 11 полотен мають колосальний успіх. Художницю з Богданівки нагороджують поїздкою до Москви.
«О, з якою я енергією працювала в кінці 1940 року й на початку 1941-го! Вже рідні мої мене не сварили, бо в Полтаві сказали, що я – художник! Чуєте!? Вчені люди назвали мене художником!», – зі спогадів Катерини. У 1941 році Катерина Білокур створює свій черговий шедевр – «Польові квіти».
1954 року на Міжнародній виставці в Парижі три картини Білокур: "Цар-Колос", "Берізка" і "Колгоспне поле" – були внесені до експозиції радянського мистецтва і принесли їй світову славу.
Пабло Пікассо був вражений картинами української художниці й весь світ облетіли його слова: "Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!" Він порівнював Катерину з іншою великою художницею-самоучкою - Серафін Луїз із Сандлі.
Рідкісним був хист цієї жінки, володіла вона винятковим чуттям. Вона помічає незвичну форму листка орхідеї, за тридцять кілометрів пішки йде аж під Пирятин, щоб побачити десь там, у лузі, цвіт конвалії. У вільному леті уяви художниця бачила свій, особливий світ, її квіти реальні і водночас вони вихоплені з якихось видив фантазії, з казки, наче вони з тих квітів, що їх дівчата мріють знайти в ніч на Івана Купала…
«Ой як радісно, як є можливість кожного дня працювати: не почувається ні старість, ні самотність, бо з-під вашого пензля кожного дня на полотні виростає щось нове, прекрасне і чудове»… – писала Катерина Білокур.
Пензлі для роботи вона вживала лише власного виробництва, виготовляючи їх з тхорячих волосинок, бляхи з під консервної банки та вишневої гілочки. Вони мали по кілька волосків, нагадували голку, проте лише такими пензлями мисткиня могла тонко й майстерно опрацьовувати кожну деталь свого твору. Процес роботи над кожною картиною тривав довго, а над окремими творами вона працювала по кілька років. До своїх картин ставилася з великою відповідальністю та вимогливістю.
Її життєпис – то як роман, сповнений драматизму, де було й нерозділене кохання і чиєсь нерозуміння, де були й конфлікти з близькими людьми, і причиною всьому була та ж таки одержимість, нездоланна відданість мистецькому покликанню.
Мистецтвознавці ставлять Катерину Білокур в один ряд із видатними художниками-примітивістами: Анрі Руссо, Іваном і Йосипом Генералічами, Марією Приймаченко, Ніко Піросманішвілі… Її полотна експонуються на міжнародних виставках, репродукції розходяться тисячними тиражами. А в селі Богданівка двері відчинила меморіальна садиба видатної українки. Завідує садибою Яготинський державний історичний музей. Тут побували відвідувачі майже з 40 країн світу.
У Києві є вулиця Катерини Білокур, а в Музеї українського народного декоративного мистецтва можна оглянути добірку її робіт.
Наразі творчість Катерини Білокур належить до найкращих надбань Української культури ХХ століття, яка в своїх полотнах втілила красу мальовничої природи.
Міністерство у справах ветеранів України інформує ветеранів, учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни про чіткі правила використання коштів, виділених в рамках експериментального проекту для занять фізичною культурою та спортом.
Згідно з чинним законодавством, допомога надається виключно для безготівкової оплати послуг у юридичних осіб та ФОП, які:
Провадять господарську діяльність у сфері фізичної культури та спорту на території України.
Мають код категорії продавця (Merchant Category Code) 7941, що означає "Фізична культура та спорт".
Цей код присвоюється таким закладам, як:
тренажерні зали,
спортивні майданчики,
спортивні секції,
професійні спортивні клуби.
Кошти допомоги ЗАБОРОНЕНО використовувати для:
Придбання будь-яких товарів (спортивне харчування, екіпірування, інвентар тощо).
Перерахування коштів на будь-які інші рахунки, крім рахунків закладів з кодом MCC 7941.
Зняття готівки з рахунку.
Використання на будь-які інші цілі, не пов'язані з оплатою спортивних послуг.
Поповнення рахунку власними коштами.
Звертаємо увагу! В інтернеті можуть траплятися пропозиції про нелегітимне використання коштів допомоги, зокрема для купівлі товарів. Такі дії є порушенням умов проекту.
Просимо всіх отримувачів допомоги дотримуватися встановлених правил та використовувати кошти виключно за призначенням — для оплати послуг у спортивних закладах.
Її голос порівнювали зі звучанням найніжнішої у світі флейти. Її вроджена жіноча краса набула статусу артистичної еталонності, рівнятись на яку прагнуло не одне покоління артисток.
Дивовижний талант неперевершеної оперної діви Євгенії Мірошниченко став символом українського оперного мистецтва, який, іще за життя співачки, переступив межі України і сягнув усього земного простору.
У 1957 році закінчила Київську консерваторію та дебютувала на сцені Київського театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка в парті Віолетти («Травіата» Дж. Верді)
У 1960 році стажувалася в Італії на славетній оперній сцені світу міланського театру «Ла Скала» у класі відомої італійської оперної співачки та вокального педагога Ельвіри дель Ідальго.). Техніка виконання — могутнє форте, прозоре піаніссімо, блискуче філірування звука — була завжди підпорядкована розкриттю вокально-сценічного образу. У камерному репертуарі — старовинні вокальні твори, народні пісні, твори українських композиторів, романси й пісні російських авторів.
1961 року Євгенія Мірошниченко проходить стажування Після повернення з Італії Мірошниченко безупинно отримує запрошення на роботу в найкращі оперні трупи Союзу. Однак щоразу після категоричної відмови артистки прийняти їхню пропозицію адміністрація, зокрема Московського «Большого» та Ленінградського «Кіровського» оперних театрів, не йняла віри, як можна відмовлятися від такого доленосного шансу, який трапляється у житті справжнього артиста, можливо, раз у житті.
Утім завжди стильна, вишукана, мудра і горда Євгенія Мірошниченко не могла покинути не те що Україну, а навіть квартиру в тому ж місті, де мешкала, і завжди стверджувала: «Виїхати з України! Маячня, та й годі! Забудьте, і більше не просіть!»
Євгенія Мірошниченко мала голос самобутнього тембру, унікального діапазону (чотири актави). Створила власний виконавський стиль, що поєднав традиції українського і західного виконавства. Мистецтво співачки вирізнялося феноменальною віртуозністю, акторським талантом, блискучою Інтерпретацією найскладніших партій.
Євгенія Мірошниченко створила власну школу виховання молодих співаків, продовжила педагогічні традиції М. Донець-Тессейр і корифеїв національного оперно-вокального виконавства.
Гастролювала у Канаді, Франції, Чехії, Японії, Румунії, Польщі, Болгарії, Німеччині. Має записи у Фонді НТРКУ, на грамплатівки.
Була ініціаторкою створення в Києві камерного оперного театру «Мала опера», покликаного знайомити з маловідомим класичним репертуаром і сучасними творами, а також дати можливість молодим співакам працювати в Україні.
Під завісу свого сценічного життя Євгенія Мірошниченко розпочала вокально-педагогічну діяльність у своїй рідній консерваторії. До слова, доволі успішно. Адже серед її учнів нині відомі в України та світі Валентина Степова, Наталія Шелепницька, Тамара Ходакова, Галина Грегорчак, Ольга Безсмертна та чимало інших.
На початку дев’яностих життя славетної Євгенії Мірошниченко, як і багатьох творчих особистостей в умовах молодої Української держави, стало вельми непростим. 25 травня 1994 року Євгенія Мірошниченко востаннє вийшла на сцену Київського оперного театру.
Проте велика Євгенія ні на мить не втрачала віри у завтрашній день. Вона завжди намагалася не зраджувати своєму повсякденному артистичному блиску. І тоді, коли готувала на кухні свій улюблений борщ, а чи капусняк, і тоді, коли до неї на заняття приходили її улюблені студенти. «Геть цей бісів вік! Життя – прекрасне! Попри все, потрібно жити!» – любила вона повторювати, відганяючи від себе хандру.
Коли ж у життя артистки віроломно увірвався страшний діагноз – онкологія, вона прийняла це випробування долі.
Необхідні на операцію кошти, попри все, зібрали друзі, знайомі ба навіть шанувальники таланту співачки з-за кордону.
Подейкують, що в переддень операції хірург, який мав оперувати Євгенію, слухав її голос у запису на компакт-диску, який співачка йому подарувала одразу, після приїзду в Німеччину. Коли лікар почув у виконанні Євгенії Мірошниченко «Казки Віденського лісу» Йогана Штрауса, зрозумів, що цю операцію необхідно провести так, як цього він за все своє професійне життя ще ніколи не робив.
Це може здатися дивом, але Євгенія Мірошниченко перемогла страшну хворобу. Вона знову повернулася до повноцінного життя, занять, прогулянок, активного спілкування.
І справді, можна здолати хворобу навіть тоді, коли діагноз є найстрашнішим. От тільки долі, написаної на небесах, не вдалося обійти ще нікому...
27 квітня 2009 року серце великої артистки раптово зупинилося... Найвища нота її життєвого діапазону стала досягнутою... Чарівна флейта з кришталевим голосом великої українки Євгенії Мірошниченко розпочала щемливо вигравати свою нескінченну мелодію вічності, яка звучить повсюдно у незбагненному концерті неосяжного небесного простору...
У столиці про легенду оперної сцени нагадують меморіальні дошки.
Пам’ять про велику співачку, викладача НМАУ імені Петра Чайковського, ідейного засновника Київської малої опери, жінки, яка зробила неоціненний внесок у розвиток української музичної культури, поєднує багатьох людей різних поколінь. Золотий голос, Герой України, народна артистка СРСР, народна артистка України, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка – все це Євгенія Мірошниченко.
Державні послуги щодо житла та інфраструктури для ветеранів та ветеранок:
Дізнайтеся про доступні послуги на платформі ВетеранPRO: https://veteranpro.gov.ua/





Анна Київська - королева Франції, донька Ярослава Мудрого, онука Володимира Великого, племінниця українських святих Бориса і Гліба.
Анна Ярославна - українська княгиня із Києва, найрозвиненішої столиці Європи в ХІ столітті. Анна - одна з найвидатніших жінок середньовіччя, що прославила Україну на всю Європу. Перша офіційно зафіксована з України емігрантка до Європи. Єдина жінка, котра вела переписку з Папою Римським Миколою ІІ.
У 1051 році Анна Ярославна одружилася з французьким монархом Генріхом І і стала королевою Франції. Київська княжна привезла до французької столиці давньоруське Євангеліє, написане кирилицею та глаголицею. Згодом Євангеліє передали до Реймського собору назвавши Реймським. Саме на ньому усі королі Франції до XVIII ст., вступаючи на престол, давали клятву під час коронації на вірність Франції. Нині цей безцінний документ епохи раннього середньовіччя зберігається в Національній бібліотеці у Парижі.
Після смерті короля Генріха І, Анна обрала місто Санліс - столицю і резиденцію французьких королів. Із Санлісу Анна, як дружина покійного короля, і мати неповнолітнього сина, котрий не міг зайняти престол, правила Францією. Тут прожила життя, виховала трьох синів:Філіпа, Робера та Гуго, тут творила історію, плекала релігію. У 1060 році королева Анна заснувала абатство святого Венсана, монастир святого Вікентія.
Так закінчилась малодосліджена історія життя київської княжни Анни. В історії Франції вона назавжди залишиться як прабабця майже 30 французьких королів! Наявність українських генів у крові французьких королів прослідковується до 1848 року.
Окрім синів у Анна Ярославни була донька, Едгіна. Втікши з дому вона шукала рідну землю - Київську Русь а ще понад усе хотіла здійснити паломництво на Святу Землю. Дорогою Едгіні наснився сон, що вона залишиться там, де одночасно задзвонить дзвін і закричить півень. Це сталося у с. Пух, неподалік Мюнхена. Там, у дуплі старої липи, дівчина прожила як черниця понад 30 років. За це канонізована як блаженна римо-католицької та греко-католицької церков.
Торгівля людьми та експлуатація дітей — це серйозні злочини, які руйнують життя та позбавляють майбутнього.
Це сексуальна і трудова експлуатація, втягнення в злочинну діяльність та втягнення в військовий конфлікт, вилучення органів та примусове жебрацтво, усиновлення (удочеріння) з метою наживи та багато інших форм торгівлі людьми.
Торгівля людьми – це кримінальний злочин, який карається згідно Кримінального кодексу України позбавленням волі на строк від 3-х до 15-ти років (стаття 149 ККУ).
Важливо пам’ятати, що небезпека може ховатися за привабливими обіцянками роботи, подорожей чи «кращого життя».
УВАГА! Будьмо уважними, перевіряймо інформацію та не довіряймо незнайомцям.
Захист дітей і власна обережність — спільна відповідальність кожного з нас.
Детальніше з інформацією можна ознайомитися за посиланням https://stoptraffic.com.ua/
Нагадуємо, що в Україні за телефонним номером 15-47 цілодобово та безкоштовно діє «гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми.
У лексиконі сучасного українського суспільства усе частіше вживається термін «трафікінг» або ж «торгівля людьми». Здавалося б, людство давно забуло про явище работоргівлі, яке більшість з нас асоціюють з давньою та середньовічною історією – кріпацтвом, «чорним рабством» та іншими подібними явищами.
Проте, як свідчать факти, работоргівля є цілком сучасною реалією, чиє існування має потужне економічне підґрунтя. Ця проблема має глобальний характер, адже постраждати від торгівлі людьми може людина будь-якого віку, статі, походження, з будь-якою освітою і рівнем достатку.
Як запобігти рабству?
Запам’ятайте і розкажіть своїм рідним та друзям про 10 правил безпеки:
1. Не вірте рекламі фірми, яка не відповідає вимогам законодавства України (не вказує повної назви фірми, її адреси, номеру ліцензії та органу ліцензування, що її видав). Торгівці людьми можуть ввести Вас в оману, використовуючи:
– різноманітні фірми-посередники з працевлаштування за кордоном;
– туристичні, шлюбні та модельні агенції, служби знайомства, агенції шоу - бізнесу;
– оголошення, рекламу в ЗМІ та Інтернеті;
– незнайомих людей, а часом навіть Ваших родичів, друзів, сусідів, знайомих.
2. Не ведіть переговори про навчання, працевлаштування чи шлюб наодинці з агентом:
– запросіть взяти участь у переговорах довірену особу – це може бути Ваш юрист або хтось із Ваших близьких;
– перевірте, чи має фірма ліцензію на надання відповідних послуг (навчання, працевлаштування за кордоном). Таку інформацію Ви можете отримати в Державному центрі зайнятості.
3. Зв’яжіться з Посольством країни, куди Ви плануєте подорож та дізнайтесь про правила щодо працевлаштування або навчання іноземців.
4. Особисто оформлюйте пакет документів та самі сплачуйте за послуги. Це не дасть можливості торгівцям людьми втягнути Вас у боргову залежність або вчинити злочин стосовно інших осіб за Вашими документами. Не користуйтеся послугами незнайомих осіб, які пропонують Вам допомогу в оформленні виїзних документів, продовженні терміну перебування на території іноземної держави.
Майте на увазі:
• термін перебування у іноземній країні зазначено у візі;
• туристична чи гостьова віза не дають право на легальне працевлаштування. Це незаконно.
5. Обов’язково укладайте відповідний контракт, складений зрозумілою для Вас мовою у двох примірниках, один з яких залишається у Вас.
6. За жодних обставин нікому не довіряйте документів, що засвідчують Вашу особу.
7. Обов’язково залиште рідним ксерокопію свого паспорта громадянина України, закордонного паспорта, візи, контракту про навчання чи працевлаштування, свідоцтва про народження, проїзних документів та нещодавно зроблені фотографії, а також номер телефону й адресу, де Ви збираєтеся зупинитися.
• Візьміть за правило постійно телефонувати рідним у домовлений день та час. Заздалегідь домовтесь з рідними про «кодове слово» у розмові, на випадок, якщо Ви не зможете вільно розмовляти по телефону, перебуваючи під чиїмось наглядом.
8. Зробіть та тримайте при собі копії національного та закордонного паспортів. Це значно спростить процедуру відновлення документів для повернення в Україну.
9. Не ставте себе в залежне положення, приймаючи подарунки або позичаючи гроші.
10. Якщо Ви опинилися у скрутному становищі за межами України, звертайтеся по допомогу до:
– посольства або Консульства України у країні Вашого перебування, де Вам допоможуть отримати документи, що засвідчують Вашу особу, і повернутися на Батьківщину;
– національного товариства Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, де Вам можуть надати можливість відновити зв’язок з рідними та повідомити їм про своє скрутне становище.
Корисні контакти: телефони Гарячих ліній для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, в Україні
ТЕПЕР Ви знаєте більше про проблему торгівлі людьми та можете захистити себе!
Управління соціального захисту населення
Чугуївської міської ради

Ваш мотошолом — це найважливіший елемент екіпіровки. Він створений не для стилю, а для порятунку життя.
Громадська організація «Життя» створила коротке відео, яке нагадує: якісний захист голови — це обов’язкова умова для кожного водія мотоцикла чи мопеда.
Що важливо знати:
Шолом має відповідати європейським стандартам безпеки
Він повинен щільно прилягати та бути правильно застебнутим
Надійний захист може запобігти тяжким травмам у разі ДТП.
Збережіть це посилання та покажіть його кожному, хто сідає за кермо мотоцикла.
Безпека починається з вас. Оберіть захист!
З 1 січня 2026 року в Україні розпочалась реалізація експериментального проєкту, який дає змогу ветеранам з інвалідністю внаслідок війни отримати грошову компенсацію за переобладнання автомобіля під власні потреби. Які умови, розмір та процедура призначення компенсації — роз’яснюють юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.
Хто може отримати компенсацію
Люди з інвалідністю внаслідок війни, які:
Розмір компенсації
В межах фактичних витрат, які підтверджені документально. Максимальний розмір — до 70 000 гривень.
Компенсацію призначають одноразово протягом строку дії експериментального проєкту.
Куди звертатися
До структурного підрозділу з питань ветеранської політики:
Заяву можна подати:
Які документи додати до заяви
Засвідчені в установленому порядку копії:
Розгляд та виплата компенсації
Документи розглядають впродовж 3 робочих днів.
Якщо документи подано не в повному обсязі або з порушенням вимог — письмово поінформують про відмову в прийнятті із зазначенням підстав. Після усунення недоліків людина має право звернутися повторно.
Компенсацію призначають за черговістю, відповідно до дати подання повного пакета документів.
Виплата здійснюється на банківський рахунок заявника протягом 5 робочих днів з дати надходження коштів на рахунок місцевого органу.
Де отримати безоплатну юридичну підтримку
Кожна людина може отримати безоплатно консультацію юриста від системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи розкажуть, як отримати компенсацію та як діяти, якщо у статусі відмовляють.
Деякі категорії людей також мають право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Це ВПО, ветерани війни, члени сімей загиблих захисників та захисниць, люди з низьким доходом (працездатні – з доходом до 6656 грн/міс.; непрацездатні (пенсіонери за віком, вислугою років тощо) – 5190 грн/міс.; з інвалідністю – якщо пенсія або допомога, що призначається замість пенсії, менш ніж 6656 грн), та інші категорії наведені у статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Юристи детально вивчать ваші обставини, за потреби складуть та подадуть до суду заяву і представлятимуть ваші інтереси у суді.
Як звернутися до системи надання БПД:
Пенсійний фонд України повідомляє про важливі зміни в державній програмі компенсацій. Відтепер господарям, які безоплатно приймають у своєму житлі внутрішньо переміщених осіб (ВПО), простіше отримати грошову допомогу на комунальні послуги, газ та паливо.
Зміни затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2025 року № 1712 і починають діяти вже сьогодні.
Що саме змінилося? Коротко про головне:
1. Допомога для тих, у кого живуть люди без документів
Якщо ви прийняли переселенця, який втратив паспорт або інші документи, держава тепер може тимчасово компенсувати ваші витрати.
Як це працює: Потрібно оформити акт про надання послуги екстреного проживання. На його підставі вам нададуть компенсацію на час, поки людина відновлює документи, але не довше ніж 2 місяці.
2. Легше подати заяву, якщо люди живуть недовго
Якщо термін проживання ВПО у вас — до 30 днів, подавати заяву на компенсацію тепер зручніше.
Що робити: Подавайте заяву щомісяця до 20 числа в електронному вигляді через портал електронних послуг Пенсійного фонду.
3. Платять за реальні дні проживання
Компенсацію тепер розраховують не за місяць, а за фактичну кількість днів, які переселенці прожили у вашому домі. Це справедливіше.
4. Менше паперів: достатньо чеків
Щоб підтвердити витрати, тепер достатньо звичайних чеків або квитанцій (наприклад, за газ, електрику, паливо). Не потрібно брати довідки від ЖЕКів або управляючих компаній.
5. Збільшена норма житла для розрахунку опалення
Держава збільшила соціальну норму житла для розрахунку компенсації за опалення.
Було: 13,65 кв. м на людину.
Стало: 21 кв. м опалювальної площі на людину.
Це означає, що сума допомоги для вас може збільшитися.
6. Більше часу повідомити про зміни
Якщо у вашій ситуації щось змінилося (наприклад, кількість людей, що проживають), тепер у вас є 25 робочих днів (замість 10), щоб повідомити про це Пенсійний фонд.
Для детального ознайомлення з усіма правилами перейдіть за посиланням на повний текст постанови уряду:
Постанова КМУ від 24.12.2025 № 1712