Тематичний відеоролик до Всеукраїнської інформаційної кампанії «16 днів проти насильства»

Програма «Ветеранський спорт»: як отримати щоквартальну допомогу на спорт у розмірі 1500 грн.

Міністерство у справах ветеранів України спільно з Міністерством цифрової трансформації України розпочали четвертий етап прийому заявок на участь у програмі «Ветеранський спорт». Ця ініціатива надає можливість ветеранам та ветеранкам, а також учасникам бойових дій з інвалідністю отримувати щоквартальну фінансову допомогу в розмірі 1 500 грн для відвідування спортивних залів, басейнів та інших закладів фізичної культури.

Подача заяв триватиме з 1 по 20 жовтня включно.

Як подати заявку:

1. Увійти до застосунку «Дія».

2. Перейти до розділу «Сервіси» та обрати послугу «Ветеранський спорт».

3. Вибрати Дія.Картку для отримання виплат та надіслати заяву.

Після схвалення заявки кошти надходитимуть автоматично орієнтовно через шість днів після оформлення заявки на Дія.Картку.

Зверніть увагу!

• Якщо Ви отримували кошти у третьому кварталі та використали їх на заняття спортом, то заявку у четвертому кварталі подавати не потрібно, кошти надійдуть автоматично.

• Якщо ж ви берете участь у програмі вперше, то необхідно оформити Дія.Картку.

Як оформити Дія.Картку:

• Оновіть застосунок «Дія» та авторизуйтеся.

• Відкрийте розділ «Сервіси» — «Дія.Картка».

• Оберіть банк і підпишіть згоду.

Дія.Картку можуть оформити повнолітні українці з підтвердженим РНОКПП у «Дії» чи застосунках банків-партнерів: ПриватБанк, Monobank, Кредит Дніпро та абанк. Згодом перелік банків розширюватиметься.

Вимоги до учасників програми «Ветеранський спорт»:

• Наявність верифікованого РНОКПП (реєстраційного номера облікової картки платника податків).

• Вік від 18 років.

• Статус учасника бойових дій (УБД) та/або особи з інвалідністю внаслідок війни (ОІВВ), внесений до Єдиного державного реєстру ветеранів війни (ЄДРВВ).

• Відкриття спеціального рахунку Дія.Картки у банку-учаснику програми.

Використання коштів:
Фінансова допомога може бути використана у будь-якому спортивному закладі, що має код категорії продавця (МСС) 7941 «Фізична культура і спорт» або 7997 «Клуби — заміські клуби, членство (спортивний, відпочинок, спорт)». Це дозволяє ветеранам обирати серед широкого спектру спортивних закладів по всій країні.

Залучення спортивних закладів:
Міністерство у справах ветеранів України запрошує спортивні заклади долучитися до програми «Ветеранський спорт». Для цього необхідно офіційно працювати, мати відповідний код категорії продавця (МСС) та використовувати POS-термінал для безконтактної оплати. Заклади, які відповідають цим критеріям, можуть розмістити логотип «Тут є ветеранський спорт» для інформування відвідувачів про участь у програмі.

Якщо ваш POS-термінал не має коду 7941 та 7997, або ви не знаєте, як це перевірити, зверніться до банку, з яким укладено договір еквайрингу. Процедура зміни коду займає 1-2 робочих дні і є безкоштовною.

Поширені питання:

Коли подавати заяву?
З 1 до 20 числа включно першого місяця кожного кварталу: у січні, квітні, липні та жовтні. Ви подаєте заяву у цих числах та отримуєте кошти на картку весь рік щокварталу.

Хто може взяти участь?
Ветерани та ветеранки, а також учасники бойових дій з інвалідністю, яким виповнилося 18 років, за умови, що їхні дані внесені до Єдиного державного реєстру ветеранів війни.

Як внести дані до реєстру?
Міністерство у справах ветеранів отримує дані для внесення в реєстр від понад 20 військових комісій. Наразі міністерство працює над своєчасним оновленням статусів. Якщо вас немає в ЄДРВВ, зверніться до Мінветеранів:
Телефони: 063 227 14 56, 063 230 27 88

Скільки часу є на використання коштів?
Допомогу потрібно використати до кінця кварталу, в якому її нарахували. Наприклад, гроші, отримані у жовтні, потрібно витратити до кінця грудня.

Що буде, якщо не використати кошти?

• Якщо не витратили жодної гривні — гроші повернуться до Мінветеранів, а участь у програмі буде припинена. Щоб знову отримати виплату, потрібно подати нову заяву.

• Якщо витратили частину коштів — залишок повернеться до Мінветеранів, але участь у програмі продовжиться, і наступного кварталу надійде нова виплата.

Де можна витратити допомогу?
У спортивних закладах, що мають код категорії продавця (МСС) 7941 «Фізична культура і спорт» або 7997 «Клуби — заміські клуби, членство». Перелік постійно оновлюється, не всі спортивні заклади є у списку, запитуйте у спортзалів код категорії продавця.

Що робити, якщо не відображається посвідчення ветерана в Дії?
Це може бути через відсутність фото в реєстрах. Якщо ваші дані є в ЄДРВВ, ви все одно можете подати заяву в «Дії».

Чи потрібно мені оформити Дія.Картку і як це зробити?
Якщо ви вже отримували кошти в минулому кварталі та використали їх, кошти надійдуть автоматично на рахунок, який ви відкрили раніше. Якщо Ви подаєтесь на програму вперше — потрібно відкрити Дія.Картку.

Як оформити Дія.Картку:

• Оновіть застосунок «Дія» та авторизуйтеся.

• Відкрийте розділ «Сервіси» → «Дія.Картка».

• Оберіть банк і підпишіть згоду.

Дія.Картку можуть оформити повнолітні українці з підтвердженим РНОКПП у «Дії» чи застосунках банків-партнерів: ПриватБанк, Monobank, Кредит Дніпро та абанк. Згодом перелік банків розширюватиметься.
Закликаємо ветеранів та ветеранок скористатися цією можливістю для підтримки фізичного здоров'я, а спортивні заклади — приєднатися до ініціативи та сприяти реабілітації наших захисників і захисниць.

Проект реалізовано Міністерством у справах ветеранів України спільно з Міністерством цифрової трансформації України на виконання Стратегії ветеранської політики та реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, розробленої за ініціативи Першої леді Олени Зеленської.

Протидія торгівлі людьми в умовах карантину

У зв’язку з важким економічним становищем в країні, багато українських громадян, прагнучи отримати високооплачувану роботу, виїжджають за кордоном. При цьому навіть не підозрюють про те, що легально влаштуватися в більшості країн Європи вкрай непросто і зробити це можна через державні центри зайнятості або фірми з працевлаштування, які мають відповідні ліцензії Міністерства праці і соціальної політики України. Проте, частіше за все, люди покладаються на послуги напівлегальних посередників, які беруть на себе оформлення документів. В результаті чого, відсутність належних знань про відповідальність за нелегальне перебування в країні або нелегальну працю робить трудових мігрантів уразливими для торговців людьми.

Торгівля людьми тісно пов’язана з діяльністю міжнародних організованих злочинних груп. За даними ООН, цей різновид кримінального бізнесу посідає третє місце з прибутковості після торгівлі зброєю та наркотиками, при цьому ризик для злочинних угруповань значно менший. Факти торгівлі людьми значно складніше довести, і далеко не у всіх країнах такий злочин підлягає кримінальній відповідальності. Поєднання невисокого ступеня ризику та більших прибутків роблять цей кримінальний бізнес одним із найпривабливіших.

Українські громадяни часто не асоціюють трудову експлуатацію або примусову працю з цим ганебним явищем. В умовах розповсюдження у країнах світу пандемії спричиненої коронавірусом COVID-19, Урядом було повернуто тисячі громадян України, які працювали за кордоном. Серед них, ймовірно, є особи, які постраждали від торгівлі людьми, або ті, що можуть потрапити в цю ситуацію вже в Україні.

Боротьба з торгівлею людьми визначена одним із пріоритетних напрямів діяльності Уряду України у сфері захисту прав людини. Законодавством країни особам, постраждалим від торгівлі людьми,  гарантується комплексна допомога (психологічна, соціально-педагогічна, соціально-медична, юридична, допомога у працевлаштуванні та перекваліфікації, тощо), виходячи з особистих потреб постраждалої особи, в тому числі і одноразова матеріальна виплата.

Якщо Ви або Ваші близькі по своїй необачності та необізнаності постраждали від торгівлі людьми просимо не бути байдужими та звертатись до Чугуївського відділу поліції, Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради (тел. 2-22-32), міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (тел. 2-33-45), або зателефонувавши до Національної безкоштовної гарячої лінії з питань протидії торгівлі людьми на безкоштовні номери:  527  та  0 800 505 501.

Управління соціального захисту населення

Чугуївської міської ради

Університет менеджменту освіти запрошує ветеранів війни та членів їх родин на навчання

Державний заклад вищої освіти «Університет менеджменту освіти» оголошує додатковий набір у вересні–жовтні 2025 року.

Вступ відбуватиметься за спеціальними умовами для військовослужбовців, ветеранів та членів їх родин.

Актуальні освітньо-професійні програми:

- «Управління проєктами» (бакалаврат і магістратура, спеціальність «Менеджмент») — підготовка фахівців із сучасними проєктними компетентностями для роботи у сфері відбудови, розвитку громад та грантових проєктів;

- «Публічне управління та адміністрування» (магістратура) — підготовка управлінців для державного та муніципального сектору, громадської та політичної діяльності.

Тривалість навчання:

▪ бакалаврат — 4 роки;

▪ магістратура («Управління проєктами») — 1 рік 6 місяців;

▪ магістратура («Публічне управління та адміністрування») — 1 рік 4 місяці.

Спеціальні можливості для ветеранів і військовослужбовців:

- вступ за результатами співбесід (без НМТ чи ЄВІ/ЄФВВ);

- отримання державних ваучерів на навчання вартістю 30 280 грн, що компенсують більшу частину вартості освітніх програм;

- фінансова підтримка для дітей ветеранів та військовослужбовців, які навчаються за контрактом.

Терміни вступу:

- бакалаврат «Управління проєктами»: подача заяв — з 02 до 19 вересня, зарахування до 04 жовтня, початок занять — 01 листопада;

- магістратура («Управління проєктами» та «Публічне управління та адміністрування»): подача заяв — з 02 вересня до 02 жовтня, зарахування до 16 жовтня, початок занять — 01 листопада.

Крім того, університет пропонує широкий вибір програм з менеджменту, психології, спеціальної освіти, соціальної роботи, економіки та педагогіки.

Детальна інформація доступна на сайті університету: http://umo.edu.ua/ та в додатку.

Консультації за телефонами: 097 531 30 44, 095 882 00 37, 067 253 31 65.

Допомога на догляд одиноким особам, які досягли 80- річного віку.

       Відповідно до п.п.6 п.13 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 № 261 (зі змінами), державна соціальна допомога на догляд призначається одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду та одержують пенсію відповідно до Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» або Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( крім інвалідів війни!)

       До одиноких осіб, що мають право на допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов’язаних за законом їх утримувати. Інформація про відсутність працездатних родичів ( незалежно від місця їх проживання), зобов’язаних за законом їх утримувати, зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд.

      Допомога на догляд призначається з дня звернення за допомогою, але  не раніше дати досягнення особою 80 річного віку, якщо особа не отримує:

• надбавку до пенсії на догляд;
• соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві;
• компенсації на догляд, передбаченої Законом України « Про соціальні послуги»;
• щомісячні компенсаційні виплати, які призначені відповідно до постанов КМУ « Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян від 26.07.1996 № 832 та « Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» від 29.04.2004 № 558.

       Державна соціальна допомога на догляд призначається у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що з 01.07.2020 року становить 684,80 грн., з 01.12.2020 року – 707,60 грн.

Згідно з п.10 Порядку № 261 (зі змінами) для призначення соціальної допомоги подаються такі документи:

• заява за формою, встановленою Мінсоцполітики (під час подання заяви пред’являється паспорт громадянина України, трудова книжка та довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
• інформація про склад сім’ї чи про віднесення особи до одиноких осібзазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги.
• медичний висновок ЛКК про те, що особа потребує постійного стороннього догляду (видається в лікарні за місем перебування на обліку у сімейного лікаря чи за місцем перебування на медичному обслуговуванні).

Згідно з п.35 Порядку №261 (зі змінами) допомога на догляд виплачуються підприємствами, установами, організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсії (допомоги):

• За умови одержання пенсії в банківській установі до вище вказаних документів необхідно надати інформацію відповідного банку про рахунок, для перерахування допомоги на догляд чи в заяві зазначити про виплату допомоги на догляд за місцем проживання одержувача допомоги.

Для призначення соціальної допомоги заява подається заявником особисто, поштою або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Кар’єра ветерана. Пошук роботи

Оголошено переможців Конкурсу «Кращі ініціативи жінок для демократичного розвитку місцевих громад»

Європейська асамблея жінок-депутатів у партнерстві з Асоціацією міст України, Представництвом Ради Європи в Україні та Всеукраїнським об’єднанням жінок-депутатів  навесні 2019 року оголосили Конкурс кращих жіночих ініціатив в Україні, які стали вагомими для демократичного розвитку місцевих громад (міст, селищ, районів). Мета конкурсу – популяризація кращих реалізованих ініціатив для підвищення мотивації жінок до активної діяльності в площині демократичних змін. Ініціативи-переможці описані у буклеті.

2 липня 2019 року відбулося засідання відбіркового комітету Європейської асамблеї жінок-депутатів з розгляду поданих заявок. АМУ представляла Наталія Лазаренко, заступник директора Проекту ПУЛЬС.

У 2019 році на Конкурс подали заявки 135 жінок з усіх куточків країни. Серед тематики - децентралізація, діяльність об’єднаних територіальних громад, відкриття ЦНАПів, розробка стратегій та статутів громад. Найбільшу активність у конкурсі виявили представники Харківської і Житомирської областей, а також Сходу України. Цього року зросла кількість ініціатив, спрямованих на впровадження рівних можливостей у громадах, дотримання рівного доступу до товарів і послуг для різних верств населення, інклюзії.

Відбірковий комітет визначив 24 проекти-переможці та 3 проекти поза конкурсом, які увійшли у видання.   

Урочисте відзначення переможців відбулося 24 серпня в приміщенні Верховної Ради України. На захід були запрошені усі учасники конкурсу.

Інформаційні матеріали до Дня захисників і захисниць України

1 жовтня Україна відзначатиме День захисників і захисниць, встановлений відповідним Указом Президента України в 2014 році на вшанування мужності та героїзму захисників і захисниць незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, задля сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві.

До Дня захисників і захисниць України Український інститут національної пам'яті підготував інформаційні матеріали.

30 липня – Всесвітній день протидії торгівлі людьми

На сьогодні одним із найганебніших явищ та найстрашніших порушень прав людини, які існують у сучасному світі є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». Це явище, яке порушує права людини, принижує її честь та гідність.

У 2013 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй проголосила 30 липня Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми, зазначивши, що в цей день необхідно підвищувати рівень поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привертати увагу до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочувати людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.

Головною метою, переслідуваної таким рішенням, було підвищення обізнаності суспільства про торгівлю людьми. Незважаючи на те, що епоха держав, заснованих на рабовласницькому устрою, давно залишилася в минулому антилюдяні і злочинні дії сьогодні відбуваються абсолютно у всіх куточках світу. Тіньова злочинна сфера в багатьох державах прийняла масовий характер. Жертвами работоргівлі стають незахищені категорії людей. Відзначення світовою спільнотою цього дня допомагає об'єднати зусилля країн всього світу щодо виявлення і боротьби зі злочинною діяльністю в цьому напрямку.

Злочин «торгівля людьми» зазвичай прихований. Його жертви не хочуть згадувати й переповідати пережиті ними жахіття. Немає вікових обмежень для постраждалих осіб. Торгівля людьми не визначає державних кордонів, не зважає на відмінності між розвинутими державами і державами, що розвиваються. Вона легко адаптується як до бідності, так і до розкоші, є актуальною майже для всіх народів. 

Торгівля людьми має різні види, серед яких примусова праця, рабство, звичаї, подібні до рабства, сексуальна експлуатація, використання у порнобізнесі, примусова вагітність, примусове одруження, вилучення органів, проведення дослідів над людиною, використання у жебрацтві, втягнення в злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини. В цю пастку потрапляють як жінки, так і чоловіки, як діти, так і дорослі люди в любому віці.

Щороку по всьому світі мільйони людей, які шукають кращої долі, потрапляють у трудове рабство. За оцінками Міжнародного центру із запобігання злочинності ООН, щорічний грошовий обсяг за даний транснаціональний злочин робить його другим за величиною після торгівлі наркотиками.

Торгівля людьми є проблемою для більшості країн світу, і Україна - не виключення.

Про це йдеться у щорічній Доповіді про торгівлю людьми, оприлюдненій Державним департаментом США 25 червня 2020 року. Доповідь охоплює 140 країн світу і є оглядом зусиль урядів країн світу у сфері боротьби з торгівлею людьми. Метою доповіді є підвищення розуміння проблеми, задля спонукання країн до ефективних рішучих дій, задля подолання цього явища.

Зусилля урядів класифіковані у Доповіді по групах на основі дій різних країн світу, які вжито протягом року. Так Україна залишається у 2 рівні, оскільки докладає значних зусиль з подолання протидії торгівлі людьми.

Серед основних досягнень України в 2019 році з питань протидії торгівлі людьми є:

- запровадження гарячої лінії за номером телефону 15-47 для осіб, які постраждали від торгівлі людьми;

- удосконалення національного механізму взаємодії суб’єктів, які протидіють торгівлі людьми, підвищення кадрового потенціалу державних установ;

- сприяння у міжнародних розслідуваннях;

- внесення зміни до Кримінального кодексу України, які привели визначення торгівлі людьми у відповідність до вимог Європейської конвенції;

-  передбачено кримінальну відповідальність за торгівлю людьми;

-  підвищення рівня ідентифікації постраждалих осіб та надання їм допомоги.

Протягом 2019 року Міністерством соціальної політики встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 185 громадянам, з яких 184 громадянина України та 1 іноземець (громадянин Російської Федерації). Серед осіб, яким встановлено зазначений статус, 53 жінки, 119 чоловіків та 13 дітей (3 хлопчика та 10 дівчаток).

Протягом зазначеного періоду 65 осіб постраждало від торгівлі людьми в Україні, 120 осіб – від торгівлі людьми за кордоном.

За видами експлуатації 85 осіб постраждало від трудової експлуатації, 40 осіб втягнуто у злочинну діяльність, 37 осіб від сексуальної експлуатації, 17 осіб використано у збройних конфліктах, 3 особи використано у порнобізнесі, 1 особу залучено до жебракування, 1 особа постраждала від змішаної експлуатації (трудова та сексуальна експлуатації), 1 дитину було продано третім особам.

Основними країнами призначення були: Російська Федерація – 65 осіб, Україна – 65 осіб, Республіка Польща – 11 осіб, Німеччина – 10 осіб.

З початку 2020 року до Міністерства соціальної політики місцевими державними адміністраціями для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, подано 162 комплекти документів.

Кількість осіб, яким встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми становить 97 осіб. Відмовлено – 53 громадянам. Відмовлено у провадженні – у 8 випадках. Продовжено статус – 4 особам.

Серед осіб, які отримали статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 28 жінок, 68 чоловіків і одна дитина (хлопчик).

32 особи постраждали від трудової експлуатації, 4 – від сексуальної, 2 – від жебрацтва, 4 особи були втягнені у злочинну діяльність, а 55 – використані у збройних конфліктах.

Країни призначення (експлуатації): Російська Федерація, Україна, Ліван, Італія, ОАЕ, Туреччина.

Для України проблема торгівлі людьми залишається актуальною з часів здобуття нею незалежності.

За 2012-2020 роки офіційний статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, отримали 975 осіб. Серед них: 368 жінок; 519 чоловіків; 88 дітей (56 дівчат та 32 хлопчика).

10 ФАКТІВ, ЯКІ ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ТОРГІВЛЮ ЛЮДЬМИ

1. Торгівля людьми - це експлуатація людей з метою отримання вигоди.
2. Як правило, жертви потрапляють у трудове, сексуальне або домашнє рабство.
3. Торгівля людьми - злочинна діяльність, що найбільш активно розвивається та приносить великий щорічний дохід.
4. Особливо вразливі ті особи, які через бідність або відсутність роботи мають намір покинути свій будинок в пошуках кращого життя.
5. У сучасному рабстві перебувають понад 20 мільйонів людей.
6. У більшості випадків люди стають жертвами торгівлі людьми через обман чи шляхом примусу.
7. Злочинці - як правило, люди, яких жертви добре знають і довіряють їм.
8. Коли люди стають об'єктами експлуатації, вони змушені працювати багато годин поспіль, або взагалі не отримуючи винагороди за свою працю, або отримуючи мізерну оплату. Крім того, жертви можуть нерідко піддаватися фізичному або психологічному насильству: загрозам, зґвалтуванню, вбивству.
9. Найчастіше у жертв забирають документи і примушують платити вигадані борги.
10. Торгівля людьми - це глобальне явище, яке має місце прямо зараз в кожній без винятку країні.

Нагадуємо, що небезпеку видно не одразу. Привабливі пропозиції з працевлаштування можуть виявитися пасткою торгівців людьми.

Якщо ви знайшли роботу за кордоном, переконайтеся чи все безпечно.

1) перевіряйте інформацію заздалегідь, користуйтеся у тому числі ресурсами Інтернету, наприклад:www.stoptrafficking.org, www.527.org.ua;

2) підписуйте лише документи, складені зрозумілою вам мовою;

3) легальна праця можлива тільки з дійсною робочою візою або посвідкою на проживання;

4) не залишайте свого паспорта в заставу та не віддавайте його роботодавцям або іншим особам;

5) дізнайтеся контакти найближчого посольства України;

6) тримайте копії документів окремо від оригіналів, один примірник залиште своїм близьким (чоловіку, батькам, дітям та інш. родичам);

7) розкажіть близьким про деталі подорожі, підтримуйте з ними постійний контакт;

8) домовтеся про кодову фразу, яка повідомить, що ви потрапили в небезпеку.

Громадянам, яким загрожує небезпека потрапити у ситуацію з торгівлею людьми рекомендуємо звертатися за наступними адресатами:

• Міністерство соціальної політики України

(м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, тел. (044) 226-24-45)

• Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів

527 – безкоштовні дзвінки з мобільних телефонів в Україні

0-800-505-501 – безкоштовні дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні

Графік роботи гарячої лінії: пн-нд з 08:00 до 20:00

527.org.ua – електронні консультації

• Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги

0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів)

• Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Національної поліції України (вул. Богомольця, 10, м. Київ 01601)

(044) 254 74 30

• Цілодобова гаряча лінія департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України

(044)-238-16-57

Громадянам, які постраждали від торгівлі людьми рекомендуємо звертатися за наступними адресатами:

Телефони регіональних гарячих ліній для осіб, які постраждали від торгівлі людьми:

− Харківська організація Міжнародної організації «Жіноча громада»    

   +380577143850

− Харківська обласна громадська організація «Твоє право»

   +380951344624

− Харківська обласна громадська організація «Шлях до життя»

   +380577596971

− Благодійний Фонд «Карітас Харків»

   +380503000449

   +380675677367

Посадова особа Департаменту соціального захисту Харківської обласної державної адміністрації, відповідальна за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми - Карпачова Юлія Григорівна

    +380577052668 
    +380577050022
    +380992597134
    +380967992884

Управління соціального захисту населення

Чугуївської міської ради

Пропонуємо до перегляду відеоролики із зазначеної тематики, які можна переглянути в youtube за посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=3yGUs-F_4cE – Життя на продаж

www.youtube.com/watch?v=vsuMOmNhhJ0 – Українці в якості наркокур’єрів.

www.youtube.com/watch?v=10nXMv6fC6w – Експлуатація дітей поруч.

www.youtube.com/watch?v=3cER-zB1R2I – Зупинимо дитяче жебракування разом

www.youtube.com/watch?v=SkxVZHPBxEs – Зупинимо торгівлю людьми разом

www.youtube.com/watch?v=3zeXcbwpssk –Трудова експлуатація. Розпізнай

www.youtube.com/watch?v=JblNYydz_kU –Сексуальна експлуатація. Розпізнай

Пенсійний фонд України інформує

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №299 "Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначено додаткові умови продовження виплати пенсій та страхових виплат особам, які тимчасово проживають за межами України, i тим, хто проживає на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).

Одна з вимог — це проходження фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного року.

Що таке фізична ідентифікація?

Фізична ідентифікація — це процедура встановлення ідентифікаційних даних особи на підставі перевірених документів.

 Хто має проходити фізичну ідентифікацію?

До 31 грудня кожного календарного року ідентифікацію мають пройти пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які:

• проживають на тимчасово окупованих територіях;
• тимчасово перебувають за межами України.

Як пройти фізичну ідентифікацію?

Пройти ідентифікацію можна в один зі способів:

• Онлайн через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України

Можна авторизуватися у своєму особистому кабінеті на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Для цього використовуйте кваліфікований електронний підпис "Дія. Підпис" ("Дія ID"), створений в застосунку "Дія".

• За допомогою відеоконференцзв'язку визначені дату та час (за попередньо поданою заявою одержувача) можна пройти ідентифікацію час ceaнcy відеоконференцзв'язку з працівником Пенсійного фонду України. Для цього потрібно пред'явити паспорт a6o інший документ, що посвідчує особу, та відповісти на питання. Відеоконференція проводиться за визначеними правилами з гарантіями безпеки особистих даних.

Подати заяву на ідентифікацію у режимі відеоконференцзв'язку можна через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, заповнити відповідний     електронний              бланк       (детальніше          за посиланням: hhtps://tinyurl.com/mr2pz2ea), a6o чepeз Контакт-центр Пенсійного фонду України, зателефонувавши за номерами: 0800503753, (044)281-08-70, (044)281-08-71.

• Через за кордонні дипломатичні установи України

Отримувач виплати, який тимчасово проживає за кордоном, може звернутися до посольства a6o консульства України, які видають документ про підтвердження перебування особи в живих.

Таке підтвердження потрібно надіслати до територіального органу Пенсійного фонду України поштовим відправленням a6o поштовим відправленням з оголошеною цінністю разом із заявою про продовження виплат, написаною в довільній формі. 

Зазначені документи також можна подати в електронному вигляді — через вебпортал Пенсійного фонду України, додавши сканкопії документів та підписавши звернення кваліфікованим електронним підписом (KEП).

• Особисто в сервісному центрі чи банківській установі

Якщо пенсіонер / отримувач страхової виплати, який повинен пройти ідентифікацію, має змогу звернутись на підконтрольній території до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України aбo до уповноваженого банку, через який отримує виплату, він може на прийомі пред'явити документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України aбo ін.) та пройти ідентифікацію.

Ще одна з умов — повідомлення про неотримання виплат від рф

Особам, які проживають на ТОТ aбo які виїхали на підконтрольну Україні територію з ТОТ, виплата пенсій / страхових виплат проводиться за умови неодержання таких виплат від рф.

Повідомити Пенсійний фонд України про факт неотримання пенсій та / aбo страхових виплат від рф можна в один зі способів:

• через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (у рубриці "Дистанційне інформування", авторизувавшись за допомогою KEП a6o з накладанням "Дія. Підпису");
• під час проведення відеоідентифікації;
• особисто,подавши заяву до будь-якого сервісного центру Фонду.

До Дня протидії торгівлі людьми

30 липня світова спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми. Він був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН з метою підвищення інформованості громадськості про цю проблему і привернення уваги до тяжкого становища мільйонів жінок, чоловіків і дітей з усіх куточків світу, які стали жертвами торгівлі людьми, а також заохочення людей активно протидіяти цьому явищу.  

З цієї нагоди державна служба зайнятості проводить інформаційну кампанію для підвищення рівня обізнаності населення щодо проблеми торгівлі людьми.

В сучасних реаліях торгівля людьми набула величезних масштабів. Через це явище потерпають чоловіки, жінки, діти незалежно від віку, місця проживання,  соціального стану. Одна з найбільш вразливих категорій – це малозабезпечені громадяни та безробітне населення. Причини цього: падіння реальних доходів і ріст безробіття, недостатня поінформованість про можливість працевлаштування і життя за кордоном, попит на дешеву робочу силу.

Державна служба зайнятості у тісній співпраці з громадськими організаціями та соціальними партнерами постійно проводить широку роз’яснювальну роботу щодо інформування осіб, що шукають роботу, про форми та можливі наслідки таких злочинів, а найголовніше: пояснює людям, що саме потрібно робити, щоб убезпечити себе від сучасних торгівців людьми, проводить інформаційні заходи в режимі онлайн.

Дана інформаційна кампанія проводиться у співпраці з Міністерством соціальної політики України, Координатором проектів ОБСЄ в Україні, Представництвом МОМ в Україні – Агентством ООН з питань міграції, Громадською спілкою «А21 Україна».

В Чугуївській міській територіальній громаді запрацювала Спеціалізована служба первинного соціально - психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі

У випадку домашнього насильства звертайтесь на Національну гарячу лінію:

15-47 (цілодобово, безкоштовно) або викликайте поліцію за номером 

102. 

Також можна отримати допомогу у центрах соціальних служб, громадських організаціях, отримати безкоштовну правову допомогу за номером

 0 800 213 103. 

Спеціалізована служба первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі

   м.Чугуїв, вул. Осинівська, б. 48/б

   0505575709

18 жовтня - Європейський день боротьби з торгівлею людьми

Щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми, який був започаткований Європейським Парламентом у жовтні 2007 року. Факт його відзначення є нагадуванням про актуальність проблеми торгівлі людьми, а також необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідуванні злочинців, надання допомоги постраждалим, ведення превентивної роботи. Не байдужість громадськості до цього явища і візуалізація проблеми на глобальному рівні – запорука успішної боротьби з проблемою.

Проблема торгівлі людьми не може бути розв’язана на рівні однієї країни: нові виклики та загрози вимагають консолідації - як зусиль інституцій на державному рівні та міжнародної спільноти, так і зусиль кожного з нас. Та для того щоб протидіяти цьому явищу необхідно чітко розуміти його основні елементи. Метою торгівлі людьми є експлуатація.

Існує чимало різноманітних видів експлуатації: усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією,  примусова праця, залучення в боргову кабалу, тощо.

За оціночними даними Представництва МОМ в Україні за час незалежності 230 тис. українців постраждали від торгівлі людьми. Українці потрапляють в тенета цього злочину не лише в Україні, але й у Польщі, інших країнах Європи, Туреччині, США, країнах Центральної Азії та Близького Сходу.

Тому, щоб українцям безпечно подорожувати, працювати, навчатися треба додержуватися необхідних правил безпеки.

Якщо плануєте подорожувати за кордоном:

1. Заздалегідь знайдіть та запишіть контактну інформацію посольства України.
2. Перед виїздом в іншу країну зареєструйтесь он-лайн на сайті Міністерства закордонних справ України в системі ДРУГ http://friend.mfa.gov.ua.
3. Залишіть своїм рідним детальну інформацію про місце свого перебування: адресу, контактний телефон, копії паспорту та ін.
4. Підтримуйте зв'язок з рідними та близькими, повідомляйте зразу про зміну місця перебування.
5. Домовтеся заздалегідь з рідними про кодове слово, яке підкаже їм, що ви опинились у небезпечній ситуації.
6. Не віддавайте свої документи нікому, окрім працівників правоохоронних органів та прикордонної служби.
7. Не залишайте свій паспорт під заставу чи «для оформлення» додаткових документів.
8. Зробіть копії важливих документів та покладіть їх в надійне місце окремо від оригіналів.

Якщо плануєте працювати за кордоном:

1. Для легального працевлаштування за кордоном треба отримати в Україні робочу візу та необхідні дозволи. Туристична, гостьова віза або безвіз право на роботу не дає.
2. Агенція з працевлаштування за кордоном повинна мати ліцензію на обраний вами напрямок діяльності і саме в ту країну, куди вам пропонують поїхати. На сайті Міністерства соціальної політики Україниmsp.gov.ua в розділі «Організаціям / Ліцензування» є перелік ліцензованих посередників.
3. Перед виїздом за кордон на роботу, дізнайтесь які права ви маєте в країні перебування, звернувшись за консультацією в департамент консульської служби міністерства закордонних справ.
4. Придбайте ще один мобільний телефон і картку та заховайте серед речей. Якщо Вас будуть утримувати, Ви зможете зв’язатись з рідними додатковим телефоном.
5. Переконайтесь, що договір на роботу абсолютно зрозумілий і перекладений коректно.
6. Перевірте усі умови працевлаштування: контракт не має містити розмитих формулювань на кшталт «та інші види робіт», «на вимогу роботодавця» та ін.
7. Не погоджуйтесь на нелегальну роботу. А також не надавайте підроблені документи чи неправдиву інформацію при оформленні візи.
8. У разі небезпеки телефонуйте в Посольство України та місцеві екстрені служби допомоги, навіть якщо ви перебуваєте в країні незаконно.

Якщо плануєте навчатися за кордоном:

1. Для легального навчання за кордоном треба отримати в Україні відповідну візу.
2. Вивчіть уважно умови прийому конкретного навчального закладу. Деякі з них враховують результати ЗНО, а деякі вимагають вступного тестування. Є платні навчальні програми, а є і безкоштовне навчання за рахунок отримання різних видів стипендій, грантів або за партнерською програмою (подвійний диплом).
3. Зателефонуйте рідним або друзям після приїзду. Впродовж всього періоду навчання періодично телефонуйте рідним і повідомляйте про ваше перебування.
4. Дотримуйтесь правил безпеки, що викладені раніше.
5. Не бійтесь звертатися по допомогу до державних установ, громадських організацій, поліції.
6. Станьте на консульський облік в країні, де будете навчатись та/або працювати (якщо термін перебування > 3 місяці).

КОНТАКТИ ДЛЯ ЗВЕРНЕНЬ:

527

0-800-505-501

WWW.527.org.ua

Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів

102

Департамент інформаційної підтримки та координації поліції

+380631950058

Департамент боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Національної поліції України

+380442381657

Цілодобова гаряча лінія департаменту консульської служби міністерства закордонних справ

УВАГА!!! Опитування для ветеранів та ветеранок про оцінку якості медичних послуг!!!

З метою оцінки якості та доступності медичних послуг Міністерство ветеранів проводить опитування серед ветеранів/ветеранок, які отримують/отримували первинну медичну допомогу.

Опитування є анонімним і займе близько 10–15 хвилин.

https://ee-eu.kobotoolbox.org/x/T0Fd3qXO

Ми вдячні за ваші відверті відповіді.

ВІдеоролик - Система раннього втручання

Освіта для ветеранів, захисників, ВПО та їх родин: Інститут «Архітектура стійкості» відкриває нові можливості

Інститут ветеранів «Архітектура стійкості» пропонує унікальні освітні можливості для ветеранів війни, діючих захисників, членів їх сімей, ВПО та осіб з інвалідністю I–II груп.

Вступ здійснюється без ЗНО (НМТ) — лише за результатами співбесіди, що робить освіту справді доступною для всіх, хто потребує підтримки. 

• Безоплатне навчання
  Вартість освіти покривається за рахунок державних програм, грантів, стипендій та підтримки бізнес-партнерів. Ми пропонуємо понад 30 спеціальностей та 100+ освітніх програм — від першої вищої освіти до магістратури та аспірантури.
•  Перекваліфікація та підвищення кваліфікації
  Незалежно від вашого досвіду, ви зможете навчитися новій професії або розвинути існуючі навички. Ми пропонуємо курси, другу вищу освіту, професійні програми та навчання за індивідуальним траєкторієм.
• Гнучкі формати навчання
  Обирайте зручний формат: денна, заочна або онлайн-форма. Для діючих захисників передбачені дистанційні курси, які дозволяють навчатися без відриву від служби (за згодою командування). 
• Психологічна підтримка та реабілітація
  Освіта поєднується з реабілітаційними та психологічними програмами. Ми розуміємо важливість не лише професійного, а й особистого відновлення.
• Практика та працевлаштування
  Наші партнери — відомі компанії, такі як Google, Microsoft, Cisco, Axor, Barks та інші. Учасники отримують доступ до стажувань, проєктів з відновлення України та допомогу у працевлаштуванні.
• Підтримка родин ветеранів
  Діти та подружжя ветеранів можуть брати участь у гуртках, спортивних секціях, оздоровчих програмах та дозвіллі. Також діє бізнес-школа для ветеранів та їхніх родин, де можна отримати знання для запуску власної справи.
• Індивідуальний супровід
  Від вступу до працевлаштування — наша команда супроводжує кожного учасника. Ми допомагаємо адаптуватися, знайти своє місце в цивільному житті та реалізувати потенціал.

Це більше, ніж освіта — це спільнота

Навчаючись у «Архітектурі стійкості», ви стаєте частиною великої ветеранської екосистеми — в Україні та за її межами. Тут ви знайдете підтримку побратимів, менторів, партнерів і нових можливостей.

Детальніше про умови

За кордоном життя не завжди цукор

Масовий від'їзд українців з країни у пошуках кращого життя за кордоном вже став причиною гострого дефіциту робочої сили у всіх сферах діяльності в Україні. Люди їдуть, незважаючи на те, що робота за кордоном не завжди відповідає їх очікуванням.

Незважаючи на те, що якість життя, до якого прагнуть українці за кордоном, набагато вища, українські трудові мігранти далеко не завжди можуть нею скористатись. В очах польських роботодавців українці стоять на нижчому щаблі, ніж поляки. Часто їм пропонують меншу оплату праці. За словами голови профспілки "Трудова солідарність" Віталія Махинько (профспілка захищає права трудових мігрантів у Польщі, де працює найбільше українців з тих, хто виїхав на заробітки) це відбувається тому, що польські працедавці обґрунтовано вважають, що українським трудовим мігрантам, які не мають грошей, нема куди діватися і у них немає можливостей захистити свої права. 

"Часто в Польщі з українцями укладають так звані "сміттєві" договори. Практично всі вони дають величезну владу над людиною роботодавцю і не містять опису прав працівника-мігранта. Наприклад, може бути передбачений штраф, якщо людина не відпрацює весь строк, про який домовилася з наймачем. Не підписувати договір українці просто не можуть: їх ставлять в умови, коли вони змушені або поставити свій підпис і прийняти умови роботодавця, або ж, витративши чималу суму на переїзд, повертатися додому. Трудова інспекція у Польщі зовсім не горить бажанням захищати українських мігрантів: чимало випадків, коли роботодавці не виплачують їм винагороду за роботу в години, що перевищують норму, на вихідних. При цьому поскаржитися українцям нікуди. За словами Махинько, для простого українця можливостей відстояти свої права у Польщі практично немає. Дуже часто трудові мігранти, залишившись без грошей і не маючи фінансової подушки, щоб якийсь час знаходиться в чужій країні, кидають все і просто тікають додому в Україну. У них немає кількох років на очікування результатів розгляду їх скарг у польські органи, які працюють, як правило, неймовірно повільно.

Голова профспілки зазначив, що за його спостереженнями, найбільше порушень прав працівників у Польщі в сфері будівництва та вантажоперевезень.

Нарівні з такими порушеннями, як штраф за передчасне звільнення або відмова роботодавця платити за позаурочні години, у Польщі мали місце і зовсім кричущі факти порушення прав українських трудових мігрантів. Чималого резонансу наробила історія з українським мігрантом, який відчув нездужання. Його роботодавець не надала йому допомогу, а доручила вивезти в ліс, де чоловік помер. Чимало випадків, коли працівник отримав травму, зламав руку або ногу, і польський роботодавець його просто викидає на вулицю. Звичайно ж, найчастіше подібне відбувається з нелегальними мігрантами. До профспілки "Трудова солідарність" було звернення від чоловіка, якого за дорученням роботодавця українці, які працювали разом з ним, вивезли на автобусну зупинку і залишили там з поламаною ногою.

Раніше Махинько вказував, що одне з найпоширеніших порушень – це коли в більшості випадків польські роботодавці не виплачують людині останню зарплату: "Працівник повертається в Україну, до прикладу, 3 вересня, і йому кажуть, що 15 вересня йому вишлють гроші, але насправді нічого не відбувається. Якщо пощастить і на підприємство нагряне перевірка за його скаргою, роботодавець розводить руками і каже, мовляв, гроші ось, нехай приїжджає і забирає. А у людини, наприклад, закінчилася віза або він з біометричною паспортом приїздив на 90 днів (по закону повинен перебувати в Україні мінімум 90 днів). А от коли через три місяці він навіть і повернеться, з ним ніхто не стане розмовляти і грошей не повернуть. А гроші на дорогу будуть витрачені".

Також профспілці "Трудова солідарність" свого часу довелося працювати зі зверненням від співробітника, який потрапив у фірму, яка займається перевезеннями. Її заснували у Польщі хлопці зі Львова. Вони наймають на роботу водіїв з України. При цьому випадків, коли через пару місяців роботи найняті ними працівники не отримують зарплату, десятки. Чоловік, який звернувся у профспілку, у зв'язку з цим потрапив в неприємну історію: у Швейцарії він не мав можливості навіть заправити службову машину, на якій виконував рейс. Він був змушений заправляти автомобіль за власні кошти.

Особливо несолодко доводиться мігрантам, які зайняті в сільському господарстві в Польщі. У більшості випадків людям доводиться жити в селах в жахливих умовах. Часто їх селять в бараки, де на десятки людей один душ, туалет – вигрібна яма на вулиці.

Щоб працевлаштуватися в тих країнах Європи, де оплата праці і рівень життя вищий, ніж у Польщі, потрібні освіта та англійська мова. Цим можуть похвалитися далеко не всі заробітчани. З цієї причини їх доля – безправне життя як нелегала. За словами експерта з питань трудової міграції в Норвегію Дениса Вороненкова нелегали ніяк не захищені, вони не можуть звернутися в поліцію, розраховувати на медичну допомогу. Був випадок, коли українець, який працював нелегально, зламав ногу. Йому не допомогли ні в одному лікувальному закладі Норвегії, тому що у нього не було страховки. Всі відмовили. Довелося самому, за допомогою знайомої медсестри, теж, до речі, українки, накладати собі шину.

В інших країнах, в які виїжджають трудові мігранти з України, ситуація з захистом їх прав ще гірша, ніж в Європі. За словами юриста центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини адвоката Євгена Чекарьова, помітних поліпшень у ситуації з захистом прав українських трудових мігрантів за кордоном за останні роки не відбулося. Особливо гостро це відчувається в країнах Африки, Близького Сходу, де, як і раніше, велика ймовірність стати жертвою торгівлі людьми, що особливо актуально щодо жінок.

У той же час в Росії у мігрантів з України є шанси стати жертвою злочинців або каральної машини правоохоронних органів. Правда, можливий і простий "развод". Всі пам’ятають так звану справу «кур’єрів».

Схема полягала в тому, що людям пропонували працевлаштуватися на посаду кур'єра. Тим, хто погодився працювати, давали гроші, щоб вони могли поїхати в Москву, а там їм давали завдання зняти квартиру у російському місті – це міг бути Краснодар, Смоленськ, Архангельськ, міста Сибіру. Після цього люди починали отримувати завдання доставити товар в якусь точку. Через деякий час люди розуміли, що насправді перевозять наркотики (курильні суміші). Вони дзвонили роботодавцю і говорили, що відмовляються їх поширювати. Ці суміші заборонені як на території України, так і в РФ. Після дзвінка протягом доби людей знаходила поліція, знаходили у них наркотики і вони опинялися в СІЗО. У РФ передбачено покарання за таку діяльність від 4 до 20 років позбавлення волі. Українці отримали реальні терміни від 3,5 років до 20. Багато з них сидять. Російські судді не беруть до уваги їхні аргументи про те, що їх завербували та вони практично стали жертвами торгівлі людьми. Гельсінський союз з прав людини займається переведенням людей у місця позбавлення волі в Україні. У той же час на відміну вироку вони розраховувати не можуть. Всього від схеми постраждали близько 2 тисяч осіб.

За матеріалами журналістки 112.ua Олени Голубєвої

Опитування громадян: дослідження злочинності в Україні у повоєнний період

Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності ім. Академіка В.В.Сташиса проводить фундаментальне наукове дослідження на тему: «Злочинність в Україні у повоєнний період: кримінологічні прогнози та заходи запобігання».

Метою дослідження є:

• аналіз ймовірних тенденцій розвитку злочинності після завершення війни;
• визначення закономірностей та ризиків кримінальних правопорушень;
• розробка дієвих заходів запобігання злочинності в Україні.

Анонімне анкетування можна пройти за посиланням та QR-кодом, наведеними нижче.

Посилання на анкету з опитування громадян у Google формі:

Анкета для опитування громадськості щодо особливостей криміногенної ситуації в Україні під час воєнного стану та у повоєнний період

QR-код анкети з опитування громадян для мобільного пристрою: 

Посилання на анкету для опитування внутрішньо переміщених осіб:

Анкета для опитування внутрішньо переміщених осіб щодо злочинності в Україні під час війни та у повоєнний період

QR-код анкети з опитування внутрішньо переміщених осіб для мобільного пристрою:

Домашнє насильство в умовах карантину

Мій дім – моя фортеця. Так кажуть, коли вважають власну домівку найбезпечнішим місцем, де можна уникнути кривди та отримати домашню любов.

У зв’язку з карантинними заходами, спричиненними коронавірусом COVID-19, в світі відслідковується тенденція до збільшення кількості розлучень і домашнього насильства. Причиною цього може бути часткове порушення базових потреб людини та стресові ситуації, а саме: матеріальні труднощі; вимушені відпустки за власний рахунок чи зупинка власної справи; втрата можливості скинути внутрішнє напруження – відвідувати розважальні заклади, проводити час з друзями тощо.

Але що робити, якщо власний дім є пасткою і загрозою для життя?   

Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради нагадує, що для допомоги постраждалим від насильства та жорстокого поводження в місті Чугуєві  функціонують суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, які навіть в умовах карантину працюють та надають екстрену соціальну та психологічну підтримку.

Якщо це трапилося з вами, якщо ви бачите, як страждають діти, якщо ви не байдужі до чужої біди… ТЕЛЕФОНУЙТЕ

• Національна поліція – 102;
• Бригада швидкої медичної допомоги – 103;
• Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги Чугуївського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – 2-33-45;
• Урядова «гаряча лінія» для осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі  – 15-45.

Пам’ятаймо, насильству немає виправдання!

Бережіть себе та близьких вам людей.

Інформація про суб’єкти,

що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статті на території м.Чугуєва

Виплати від Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП) для пенсіонерів, осіб без права на пенсію та осіб з інвалідністю завершено у липні 2025 року

У серпні 2023 року Мінсоцполітики, Пенсійний фонд і Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП ООН) ініціювали спільний проект, мета якого – забезпечити максимальну синергію у наданні українським громадянам грошової підтримки від міжнародних гуманітарних організацій.

В результаті українці з найвразливіших категорій, які проживають на територіях активних або можливих бойових дій, мають низькі доходи та не отримують інших грошових допомог від міжнародних організацій, отримували додаткову фінансову підтримку до липня 2025 року включно.

Розмір такої допомоги – це різниця між пенсією (або соціальною виплатою), яку вже має людина, та 3 250 грн. Тобто, якщо соціальна виплата становить, приміром, 2 700 гривень, – людина отримує від ВПП ООН ще 550 гривень додаткової допомоги.

У зв’язку з обмеженими фінансовими ресурсами, програму Додаткової грошової допомоги ВПП ООН завершено. Тим хто відповідав умовам проєкту, повідомляємо, що липневі виплати – останні в межах цієї програми та отримувачам допомоги через АТ Укрпошта будуть виплачені до кінця серпня 2025 року.

У разі надходження додаткового фінансування програма може бути відновлена або замінена на іншу форму допомоги.

Отримувачам допомоги додатково нікуди звертатися не потрібно. Вона буде виплачена тим же способом, яким людина вже отримує пенсію або соціальні виплати (на банківську карту або через Укрпошту).

Довідково:

Хто відподав умовам проєкту?

Пенсіонери могли отримувати таку допомогу, якщо:

• Мають пенсію меншу ніж 3 250 грн
• Не отримують доплат до пенсії, фінансової допомоги як ВПО або від інших міжнародних організацій
• Проживають на територіях активних або можливих бойових дій Запорізької, Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Луганської, Харківської, Херсонської, Миколаївської, Сумської, Чернігівської областей. 

Допомога надавалася ВПП за кошти міжнародних донорів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2023 № 781 ,,Про реалізацію спільного з Всесвітньою продовольчою програмою Організації Об’єднаних Націй проекту стосовно додаткових заходів із соціальної підтримки окремих категорій населення”.

Люди з інвалідністю, могли отримувати таку допомогу, якщо:

• Отримують державну соціальну допомогу меншу ніж 3 250 грн
• Не отримують фінансової допомоги як ВПО або від інших міжнародних організацій
• Не мають права на пенсію або є особою з інвалідністю
• Мають інвалідність з дитинства або є дитиною з інвалідністю
• Проживають на територіях Запорізької, Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Харківської, Херсонської, Миколаївської, Сумської, Чернігівської областей.

Допомога надавалася ВПП за кошти міжнародних донорів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2024 № 110 ,,Про реалізацію спільного із Всесвітньою продовольчою програмою Організації Об’єднаних Націй проекту стосовно додаткових заходів із соціальної підтримки осіб з інвалідністю з дитинства та дітей з інвалідністю”.