Кількість результатів: 643.
Сторінка 14 із 33
15 років, народилася в Києві
Чим займається: українська тенісистка, увійшла в топ-200 світового рейтингу «Великого Шолома».
Чого досягла:
Цитати:
Зі звернення до політиків і депутатів Ради під час парламентських слухань щодо розвитку спорту в Україні, 2016 рік:
«Ви розумні і дорослі люди. Невже ви не можете прийняти закони, які б зробили так, щоб бізнесменам було вигідно допомагати спорту? Я не політик, але впевнена, що якщо держава гарантує бізнесменові зниження податків або іншу допомогу в обмін на грошову підтримку конкретного спортсмена або федерації, він на це піде»
«Керівники України часто зустрічаються з переможцями різних чемпіонатів і змагань, вони їм тиснуть руки, фотографуються, але після офіціозу вони (спортсмени – прим. авт.) змушені ходити і шукати гроші, щоб виступати. Давайте міняти систему. Я люблю Україну і хочу виступати від її імені і під її прапором»
Плани на майбутнє: перемагати.
Ваш мотошолом — це найважливіший елемент екіпіровки. Він створений не для стилю, а для порятунку життя.
Громадська організація «Життя» створила коротке відео, яке нагадує: якісний захист голови — це обов’язкова умова для кожного водія мотоцикла чи мопеда.
Що важливо знати:
Шолом має відповідати європейським стандартам безпеки
Він повинен щільно прилягати та бути правильно застебнутим
Надійний захист може запобігти тяжким травмам у разі ДТП.
Збережіть це посилання та покажіть його кожному, хто сідає за кермо мотоцикла.
Безпека починається з вас. Оберіть захист!
Ірина Мірошник вважається одним із найпрогресивніших бізнесменів України. Більше 20 років вона пропрацювала на керівних посадах у корпорації Укрпластик — компанії, яка є найбільшим у країні виробником гнучких пакувальних матеріалів для харчової, кондитерської, хімічної, косметичної, фармацевтичної та інших галузей.
У 2016-му Мірошник замахнулася на глобальніші цілі. На базі Укрпластик був створений холдинг IMMER Group, до якого також увійшли два великих підприємства в Латвії — дизайн-студія IMMER Design studio і завод із виробництва гнучкої упаковки IMMER Digital.
Це дозволило серйозно наростити експортний потенціал компанії. На сьогодні IMMER Group входить у топ-15 виробників упаковки в Європі й топ-30 світу. Крім того, Мірошник відстоює введення європейських стандартів в Україні і в питанні захисту навколишнього середовища, і в питанні обов'язкової переробки відходів.
З 1 січня 2026 року в Україні розпочалась реалізація експериментального проєкту, який дає змогу ветеранам з інвалідністю внаслідок війни отримати грошову компенсацію за переобладнання автомобіля під власні потреби. Які умови, розмір та процедура призначення компенсації — роз’яснюють юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.
Хто може отримати компенсацію
Люди з інвалідністю внаслідок війни, які:
Розмір компенсації
В межах фактичних витрат, які підтверджені документально. Максимальний розмір — до 70 000 гривень.
Компенсацію призначають одноразово протягом строку дії експериментального проєкту.
Куди звертатися
До структурного підрозділу з питань ветеранської політики:
Заяву можна подати:
Які документи додати до заяви
Засвідчені в установленому порядку копії:
Розгляд та виплата компенсації
Документи розглядають впродовж 3 робочих днів.
Якщо документи подано не в повному обсязі або з порушенням вимог — письмово поінформують про відмову в прийнятті із зазначенням підстав. Після усунення недоліків людина має право звернутися повторно.
Компенсацію призначають за черговістю, відповідно до дати подання повного пакета документів.
Виплата здійснюється на банківський рахунок заявника протягом 5 робочих днів з дати надходження коштів на рахунок місцевого органу.
Де отримати безоплатну юридичну підтримку
Кожна людина може отримати безоплатно консультацію юриста від системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи розкажуть, як отримати компенсацію та як діяти, якщо у статусі відмовляють.
Деякі категорії людей також мають право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду. Це ВПО, ветерани війни, члени сімей загиблих захисників та захисниць, люди з низьким доходом (працездатні – з доходом до 6656 грн/міс.; непрацездатні (пенсіонери за віком, вислугою років тощо) – 5190 грн/міс.; з інвалідністю – якщо пенсія або допомога, що призначається замість пенсії, менш ніж 6656 грн), та інші категорії наведені у статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Юристи детально вивчать ваші обставини, за потреби складуть та подадуть до суду заяву і представлятимуть ваші інтереси у суді.
Як звернутися до системи надання БПД:
30 років, народилася в Житомирі
Чим займається: виконавчий директор Центру протидії корупції, некомерційної грантової організації України.
Чого досягла:
Напрями діяльності Центру:
Цитати:
«Дуже важливо бачити і позитив, і кінцеву мету, до якої ми йдемо. І брати звідти сили. Тому що найбільший бар’єр, мені здається, до того, щоб дійсно перетворити державу в країну з іншими правилами гри, де корупція є винятком, а не правилом – це зневіра»
«З корупцією можна боротися, тому що корупція завжди має прізвища»
Плани на майбутнє: посадити кожного, хто має відношення до корупції в Україні.
Пенсійний фонд України повідомляє про важливі зміни в державній програмі компенсацій. Відтепер господарям, які безоплатно приймають у своєму житлі внутрішньо переміщених осіб (ВПО), простіше отримати грошову допомогу на комунальні послуги, газ та паливо.
Зміни затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2025 року № 1712 і починають діяти вже сьогодні.
Що саме змінилося? Коротко про головне:
1. Допомога для тих, у кого живуть люди без документів
Якщо ви прийняли переселенця, який втратив паспорт або інші документи, держава тепер може тимчасово компенсувати ваші витрати.
Як це працює: Потрібно оформити акт про надання послуги екстреного проживання. На його підставі вам нададуть компенсацію на час, поки людина відновлює документи, але не довше ніж 2 місяці.
2. Легше подати заяву, якщо люди живуть недовго
Якщо термін проживання ВПО у вас — до 30 днів, подавати заяву на компенсацію тепер зручніше.
Що робити: Подавайте заяву щомісяця до 20 числа в електронному вигляді через портал електронних послуг Пенсійного фонду.
3. Платять за реальні дні проживання
Компенсацію тепер розраховують не за місяць, а за фактичну кількість днів, які переселенці прожили у вашому домі. Це справедливіше.
4. Менше паперів: достатньо чеків
Щоб підтвердити витрати, тепер достатньо звичайних чеків або квитанцій (наприклад, за газ, електрику, паливо). Не потрібно брати довідки від ЖЕКів або управляючих компаній.
5. Збільшена норма житла для розрахунку опалення
Держава збільшила соціальну норму житла для розрахунку компенсації за опалення.
Було: 13,65 кв. м на людину.
Стало: 21 кв. м опалювальної площі на людину.
Це означає, що сума допомоги для вас може збільшитися.
6. Більше часу повідомити про зміни
Якщо у вашій ситуації щось змінилося (наприклад, кількість людей, що проживають), тепер у вас є 25 робочих днів (замість 10), щоб повідомити про це Пенсійний фонд.
Для детального ознайомлення з усіма правилами перейдіть за посиланням на повний текст постанови уряду:
Постанова КМУ від 24.12.2025 № 1712
30 років, народилася в Києві
Чим займається: засновник благодійного магазину Laska Charity Store і ряду соціальних проектів, пральні «Лагідна»
Чого досягла:
Цитати:
«Ми думаємо над надлишком речей і про те, що необов’язково купувати нову річ і віддавати за неї багато грошей. Коли річ проживає життя, вона повинна далі кудись йти. Ми замислюємося над цим. А також для нас важлива благодійність. Є люди, у яких є потреби, вони поруч з нами, а ми можемо їм допомогти. Час дуже мінливий – ці люди потім можуть допомогти нам. Ви повинні бути готові зустріти в «Ласці» все, що не очікували: дітей, собак, дуже різних людей. Ви повинні бути готові, що ви прийшли не просто у магазин»
Плани на майбутнє: розвинути мережу благодійних магазинів по Україні, збирати – більше, віддавати – більше.
У 2025 році виповнилося 20 років з дня ухвалення Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (від 08.09.2005 № 2866-IV). Цей закон став важливим кроком у формуванні демократичного суспільства та створив правові основи для впровадження державної гендерної політики.
Метою Закону є досягнення рівності жінок і чоловіків у всіх сферах життя, усунення дискримінації за ознакою статі та застосування спеціальних тимчасових заходів для подолання дисбалансу у реалізації рівних прав, гарантованих Конституцією та законами України.
Основні здобутки
Актуальні виклики
Попри відчутний прогрес, частина проблем залишається нерозв’язаною:
Для отримання додаткової інформації та аналітики щодо гендерної політики в Україні можна звертатися до таких ресурсів:
- ООН Жінки в Україні (UN Women Ukraine) – офіційна платформа ООН для підтримки гендерної рівності в Україні: https://ukraine.un.org/uk/un-women
- Гендер в деталях – спеціалізоване онлайн-видання з тематики гендерної рівності: https://genderindetail.org.ua
- Український жіночий конгрес (УЖК) – платформа для обговорення жіночих прав і гендерної політики: https://womenua.today/
- Міністерство соціальної політики України – офіційний сайт міністерства, що відповідає за соціальну політику: https://www.msp.gov.ua
-Урядовий портал – офіційний портал Кабінету Міністрів України: https://www.kmu.gov.ua
- Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – контроль за дотриманням прав людини, у тому числі гендерних прав: https://www.ombudsman.gov.ua
- Національний інститут стратегічних досліджень – аналітичний центр з питань стратегічного розвитку країни: https://niss.gov.ua
- ГО «Ла Страда – Україна», НаУКМА, Музей жіночої та гендерної історії — публікації, освітні та дослідницькі матеріали.
Таким чином, Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» є фундаментом для побудови справедливого суспільства, де кожна людина має рівні права та можливості незалежно від статі. Державна політика у цій сфері продовжує розвиватися, сприяючи сталому розвитку та зміцненню демократії в Україні.
Школа художньої гімнастики Дерюгіних – кузня українських гімнасток. Її засновниця – легендарна Альбіна Дерюгіна. Це завдяки їй українська збірна з художньої гімнастики у світових топ-рейтингах. І завдяки їй напередодні Олімпіади українці за звичкою розраховують на медаль.
Сюди потрапляють найкращі. Ті, хто готовий працювати по 6 днів на тиждень, з ранку і до вечора. Тут сувора дисципліна і жорстка конкуренція. Витрачати свій час на спортсменок, для яких гімнастика – лише хобі, ніхто не буде. Тут місце для чемпіонок. Вдивляючись в обличчя підопічних, Альбіна Миколаївна і не підозрювала, що її головною гордістю стане рідна донька. Ірина Дерюгіна прийшла в гімнастику після балету. Буквально вмовила, щоб мама стала її тренером. Та спочатку скептично сприйняла ідею. Втім, наполегливість дівчини взяла верх.
Про якесь потурання не могло бути й мови, радше навпаки – вимоги до доньки були ще більші. І от результат – У 1977 році вона стає абсолютною чемпіонкою світу, за 2 роки повторить досягнення і змусить увесь світ на десятки роки асоціювати гімнастику з їхнім прізвищем.
Ірина Дерюгіна 10 років буде у складі збірної СРСР, а коли спортивна кар'єра завершиться, перейде до мами на тренерський місток. 1992 рік стане їхнім першим спільним тріумфом. Одразу 2 вихованиці вийдуть на олімпійський п'єдестал у Барселоні. Олександра Тимошенко здобуде золото, а Оксана Скалдіна – бронзу. У 2000-их роках світ зачаровано дивитиметься на виступи Ганни Безсонової й щоразу дивуватиметься, чому ж не золото. Ганна двічі стане бронзовою призеркою Олімпійських ігор та абсолютною чемпіонкою світу 2007 року.
Згодом буде ще одна олімпійська бронза. У 2016 році Ганна Різатдінова підкорить ігри в Ріо. Альбіна Миколаївна запевнила: щоб досягти успіху, гімнастикою потрібно захворіти. Здається, ця хвороба в родині спадкова. Тепер Школа Дерюгіних – це вже 3 покоління. Донька відповідає за хореографію і костюми спортсменок, внучка Ірина Блохіна – постановник номерів.
Їм часто закидають, що виникла монополія. Вони ж зізнаються – працювати стільки, як вони, більше ніхто не хоче. Після таких зусиль найважче сприймати несправедливі, а іноді й відверто занижені оцінки суддів. Ось чому Школа Дерюгіних вкладає у своїх дівчат і життєво кредо: йти до мети, не боячись конкуренції, болю і невдач.
Сумський національний аграрний університет спільно з Королівським аграрним університетом (Велика Британія) запрошує фермерів, ветеранів війни, учасників АТО/ООС взяти участь у програмі підготовки експертів з оцінки ґрунтів та відновлення територій, пошкоджених унаслідок бойових дій в Україні.
Навчання проходитиме з 02 по 13 лютого 2026 року у змішаному форматі (онлайн та офлайн) на базі Сумського національного аграрного університету.
Участь у програмі є безкоштовною.
Усі витрати, пов’язані з проїздом, проживанням, харчуванням та навчанням, забезпечуються організаторами.
Як подати заявку До 20 січня 2026 року необхідно:
Кар'єра Алли Коваленко триває чотири десятиліття. За цей час вона пройшла шлях від простого майстра до президента кондитерської корпорації, яка займає друге місце на українському ринку солодощів. На теперішній час Коваленко залишається беззмінним керівником Харківської бісквітної фабрики, тому що захоплена своєю роботою і впевнена, що продаж підприємства означає зраду себе і колективу.
Під її керівництвом працює близько 3 тис. співробітників.
Президент корпорації «Бісквіт-Шоколад» говорить, що і в житті, і в роботі її надихає і мотивує результат. Якби було інакше, компанія, напевно, не стала б другим гравцем на українському кондитерському ринку і не відправляла б свою продукцію в країни Євросоюзу, Близького Сходу, Північної Америки і в Китай
Корпорація заснована в 2004 році. До складу корпорації входять кондитерська фабрика «Харків’янка», заснована в 1896 році, і Харківська бісквітна фабрика, утворена в 1935 році.
Корпорація «Бісквіт-Шоколад» має власну сировинну базу, випускає 65 тис. т кондитерських виробів на рік і 40% вироблених солодощів експортує в більш ніж 40 країн.
Під брендом «Бісквіт-Шоколад» випускається більше 20 груп кондитерських виробів, які експортуються у 30 країн світу.
Мир — це не мрія. Це те, на що впливаєш саме ти.
ХОЧЕШ МИРУ? СТВОРИ ЙОГО!
Разом з 1 ОШП ім. Дмитра Коцюбайла.
Зв’яжись - davinci.army WhatsApp / Signal +38(067) 549 73 49
Марія Овксентіївна Приймаченко (Примаченко) – художниця, творчість якої прекрасне, дивовижне, утаємничене, і до кінця незбагнене явище, – упродовж майже століття привертає до себе увагу шанувальників мистецтва, дослідників, художників, культурологів, мистецтвознавців. Жінка з нелегкою долею, малописьменна, була визнана зіркою першої величини у «Всесвітній енциклопедії наївного мистецтва» (Белград, 1984 р.).
У світовому контексті творчість Марії Примаченко на одному щаблі з такими геніями наївного мистецтва як Ніко Піросмані чи Анрі Руссо. Для України ж вона є особливо знаковою – поліська селянка, яка досягла світового визнання й мистецьких вершин, створивши свою візуальну мову. Її чарівні фантастичні звірі, птахи й квіти радують око не тільки на картинах, створених геніальною художницею. Вони легко переселяються на сучасні автомобілі, стають елементами модного одягу й дизайну.
Марія Приймаченко народилася за різними даними 31 грудня 1908 або близько 12-13 січня 1909 року у селі Болотня на Київщині. За своє 89-річне життя створила понад 650 робіт. Вважається неперевершеним митцем наївного народного стилю (примітивізму). У своїх роботах зображувала чарівних тварин, квіти та сюжети з селянського побуту. Протягом життя художниці її картини відвідали експозиції Всесвітньої виставки у Парижі, численних республіканських показів мистецтв, а також побували у Варшаві, Софії, Монреалі, Празі. Сьогодні картини Марії Приймаченко оцінюють в десятки тисяч доларів, проте все життя художниця прожила у скруті.
Марія Оксентіївна і її постать оповиті химерними загадками та таємницями.
Свої картини художниця завжди підписувала як Примаченко. Однак, вважається, що це зросійщена версія прізвища мисткині. В усіх державних нагородах її називають Приймаченко. Прізвище художниці нібито походить від слова «приймак» - що означає прийнятий син, чоловік. Лесь Танюк пригадує свою розмову з художницею:
- То ви, Маріє Оксентіївно, Приймаченко чи Примаченко?
- Приймаченко, — без вагань відповіла вона. — Приймаченки ми, з приймаків. Батька мого Оксентія Григоровича дід з бабою у приймаки взяли, всиновили. А записали потім по-руському. Спортили.
У семирічному віці маленька Маруся тяжко захворіла. Діагноз невтішний – поліомієліт. В подальшому усе життя мисткиня переживатиме страшні болі, не одну операцію і практично на всіх фото буде з милицями. За спогадами сучасників, саме неможливість сповна працювати в полі з родиною дала дівчинці вдосталь вільного часу, і вона почала малювати.
Серйозно малювати Марія почала у 17-річному віці. Вона знайшла синюватий глей, яким розмалювала власну хату. Вчинок дівчини припав до душі усій околиці – незабаром її чекало перше замовлення. За розмальовку хати сусідів Марія отримала винагороду – порося. Згодом, саме це порося допомогло усій її сім’ї вижити в голодні часи.
Дивовижно, але Марія Приймаченко з сином завжди жили у великій скруті. Все життя вони потроху будували будинок на своєму подвір’ї, бо в старій хаті, що дісталася художниці від батьків, ледве можна було жити.
Марія Оксентіївна ніколи не брала грошей за картини – вона їх лише дарувала. Кіносценарист Олександр Рожен пригадує в інтерв’ю, що «Марію, здається, залякала влада». Він наводить історію, що оповів знайомий журналіст – нібито Марія Приймаченко виграла якусь вагому премію, однак коли він її зустрів – жінка була дуже засмучена, а невдовзі журналіст дізнався, що нагорода за премію передана у фонд миру.
За весь свій вік художниця отримала від влади три подарунки. Після піврічного навчання у Києві - патефон і залізне ліжко. А у 1994 році Президент Леонід Кучма подарував Марії Приймаченко автомобіль Запорожець. До слова, роботи художниці в фаворитах одразу у двох українських президентів – Леоніда Кучми та Віктора Ющенка.
Приймаченко все життя малювала звірів, але ніколи не була у зоопарку. Їй порадили цього не робити під час її навчання у експериментальних майстернях при Київському музеї українського мистецтва. Буцім, щоб не зруйнувати її буйну уяву. Справжніх екзотичних тварин Марія вперше побачила лише у дуже дорослому віці - в цирку, куди її привіз видатний режисер Сергій Параджанов.
Марії Приймаченко пощастило пізнати щастя і в особистому житті. На жаль, воно було недовгим. Під час навчання у Києві вона знайомиться зі своїм односельчанином, лейтенантом піхоти Василем Маринчуком. Закохані не встигли й побратися, як чоловіка призвали на фронт. Василь ще встиг отримати звістку про народження сина Федора і написати відповідь. Після цього зв'язок з ним обірвався. Марія Приймаченко ніколи не дізналася, де він похований. Художниці напередодні смерті коханого снився дивний сон: про сад, в якому все навпаки - коріння стирчить догори, а квіти ростуть в землю. Після загибелі Василя вона вишила скатертину чорними трояндами і накрила нею стіл. Ще довго по його смерті вона не братиме пензля до рук.
Існує чутка, нібито Пабло Пікассо називав Марію геніальною, а її твори - прекрасними роботами. На жаль, ця історія і понині не має жодних документальних підтверджень. Зв’язок з Пікассо відстежується тільки такий: журналістка Людмила Лисенко згадує, як привезла одного разу в село до Марії альбом з роботами Пікассо. Художниця оглянула його і сказала: «У нас в селі цього б не зрозуміли».
За два роки до смерті Марії наснився сон, ніби вона в раю. Там був стіл з ватманом і фарбами – можна було малювати досхочу. Марія переповідала, що вона зраділа спочатку, а потім спитала: «А вихідні у вас є?». Відповіли – нема. «То краще я на землі помалюю, сюди ще встигну».