Кількість результатів: 670.
Сторінка 10 із 34
«Ігри Воїнів Карпат»: адаптивний спорт для ветеранів
Шановні ветерани та військовослужбовці, які отримали поранення!
Запрошуємо вас узяти участь в обласних змаганнях «Ігри Воїнів Карпат» з адаптивного спорту.
Це чудова нагода перевірити себе, знайти побратимів, долучитися до спортивної ветеранської спільноти та обговорити можливості реабілітації через спорт.
Коли? 14 червня 2026 року.
Де? м. Берегове (Закарпатська область).
Для кого? Для військовослужбовців та ветеранів, які мають поранення внаслідок війни.
Дуже важливо: реєстрація триває лише ДО 12 ЧЕРВНЯ 2026 РОКУ (включно)! Час обмежений, тому не зволікайте.
Як зареєструватися?
Перейдіть за посиланням на платформу Fitofan: https://fitofan.com/ihryvoinivkarpat-2026
Що передбачено?
Харчування на місці під час заходу.
Проживання та дорога – за власний рахунок (організатори не компенсують).
Питання?
Телефонуйте: +380 98 794 70 16 (додаткова інформація).
Навіщо їхати?
Це не просто змагання – це можливість відчути підтримку, показати свою витривалість, надихнути інших і зробити крок до активної реабілітації.
Опитування для ветеранів: допоможіть покращити систему підтримки
Запрошуємо ветеранів війни взяти участь у важливому опитуванні в межах реалізації наукового проєкту "Модель соціальної підтримки та професійної реінтеграції ветеранів".
Його мета — визначити реальні потреби ветеранів та основні труднощі під час соціальної та професійної реінтеграції. Отримані дані допоможуть науковцям обґрунтувати дієву модель підтримки ветеранів, а також підготувати практичні рекомендації для державної політики.
Посилання на анкету: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfwgnVn7k9IzOaplk4ntEZoHMGu4ABWGwrBsfBwH-d4k-4mMg/viewform
Ваші відповіді будуть використані виключно в узагальненому вигляді.
Опитування анонімне та конфіденційне.
Загальні правила етикету при спілкуванні з особами з інвалідністю
Під час розмови з особою з інвалідністю звертайтеся безпосередньо до нього, а не до супроводжуючого, які присутні при розмові.
Якщо ви знайомитеся з особою з інвалідністю, цілком природно потиснути йому руку: навіть тому, кому важко рухати рукою або хто користується протезом.
Коли ви зустрічаєтеся з людиною, яка бачить погано або не бачить зовсім, обов’язково називайте себе.
Якщо ви пропонуєте допомогу, чекайте, поки її приймуть, а потім запитайте, що та як робити.
Розмовляючи з людиною, яка має труднощі у спілкуванні, слухайте її уважно. Будьте терплячі, чекайте, коли людина сама закінчить фразу. Не поправляйте її, не закінчуйте думки замість неї. Ніколи не вдавайте, що ви розумієте, якщо насправді це не так. Повторіть, що саме ви зрозуміли, це допоможе людині зорієнтуватися, а вам - зрозуміти її.
Коли ви розмовляєте з людиною, котра користується інвалідним візком або милицями, розташуйтеся так, щоб ваші очі були на одному рівні, тоді вам буде легше розмовляти.
Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, помахайте їй рукою або поплескайте по плечу. Дивіться їй прямо в очі і говоріть чітко. Пам’ятайте, що не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах.
Правила поводження з людьми з вадами слуху
Існує кілька типів і ступенів глухоти. Відповідно, існує багато способів спілкування з людьми, які погано чують. Якщо ви не знаєте, якому віддати перевагу, запитайте у них. Деякі люди можуть чути. Але сприймають окремі звуки неправильно. У цьому випадку говоріть голосно і чітко. Деколи знадобиться лише знизити висоту голосу, тому що людина втратила здатність сприймати високі частоти.
Розмовляючи з людиною, в якої поганий слух, дивіться прямо на неї. Не ставайте так, щоб обличчя опинялося в тіні, не загороджуйте його руками. Ваш співрозмовник повинен мати можливість стежити за губами та виразом вашого обличчя.
Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, назвіть її на ім’я. Якщо відповіді немає, можна злегка торкнутися людини або ж помахати рукою.
Говоріть виразно і рівно. Не потрібно надмірно підкреслювати щось. Кричати, особливо у вухо, теж не варто.
Якщо вас просять повторити щось, спробуйте перефразувати свою пропозицію. Використовуйте жести.
Переконайтеся, що вас зрозуміли. Не соромтеся запитати, чи зрозумів вас співрозмовник.
При труднощах в усному спілкуванні запитайте, чи не буде простіше листуватися.
Не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах. Вам найкраще запитати про це при першій зустрічі. Якщо ваш співрозмовник володіє цією навичкою, потрібно дотримуватися кількох важливих правил:
а) пам’ятайте, що тільки три з десяти слів добре прочитуються;
б) потрібно дивитися в обличчя співрозмовнику, говорити виразно і повільно, використовувати прості фрази, уникати несуттєвих слів;
в)якщо ви хочете пояснити або підкреслити зміст сказаного, потрібно використовувати вираз обличчя, жести, рухи тіла.
Правила поводження з людьми з порушенням психіки
Психічні порушення - не те саме, що проблеми в розвитку. Люди з психічними проблемами переживають емоційні розлади, що ускладнюють їхнє життя. У них свій особливий і мінливий погляд на світ.
Поводьтеся з людьми, які мають психічні порушення, як з особистостями. Не можна робити передчасних висновків на підставі досвіду спілкування з іншими людьми, котрі мають таку ж форму інвалідності.
Не слід думати, що люди з психічним порушенням більше, ніж інші, схильні до насильства. Це міф. Якщо ви доброзичливі, вони будуть почуватися спокійно.
Неправда, що люди з психічним порушенням мають проблеми з розумінням, або рівень інтелекту в них нижчий, ніж у більшості людей.
Якщо людина, котра має психічні порушення, засмучена, запитайте її спокійно, що ви можете зробити, щоб допомогти їй.
Не розмовляйте різко з людиною, яка має психічні порушення, навіть якщо у вас є для цього підстави.
Правила поводження з людьми в яких є труднощі в мові
Не ігноруйте людей, яким важко говорити.
Не перебивайте і не виправляйте людину, в котрої є труднощі в мові.
Починайте говорити тільки тоді, коли переконаєтеся, що ваш співрозмовник закінчив свою думку.
Не намагайтеся прискорити розмову. Будьте готові до того, що розмова з людиною, яка має проблеми з мовою, займе у вас більше часу. Якщо ви поспішаєте, краще перепитайте і домовтеся про спілкування в інший час.
Дивіться в обличчя співрозмовнику, підтримуйте візуальний контакт. Віддайте цій бесіді всю вашу увагу.
Не думайте, що утруднення в мові - показник низького рівня інтелекту людини.
Намагайтеся ставити запитання, які вимагають коротких відповідей або кивка головою.
Не вдавайте, що зрозуміти, якщо чогось не дочули. Не соромтеся перепитати. Якщо вам знову не вдалося зрозуміти, попросіть вимовити слово у більш повільному темпі, можливо, по буквах.
При проблемах у спілкуванні запитайте, чи не хоче ваш співрозмовник використовувати інший спосіб – написати, надрукувати.
Правила поводження з людьми з поганим зором і з незрячими
Порушення зору має багато ступенів. Повністю незрячих людей усього близько 10%, інші мають залишковий зір, можуть розрізняти світло і тінь, іноді колір, обриси предметів. Все це треба з’ясувати і враховувати при спілкуванні.
Пропонуючи свою допомогу, спрямовуйте людину, не стискайте її руку, йдіть так, як ви зазвичай ходите. Не треба хапати сліпу людину і тягнути за собою.
Говоріть звичним для вас голосом.
Не забувайте називати себе. Якщо ви хочете потиснути руку, скажіть про це.
Коли ви пропонуєте незрячій людині сісти, не садіть її, а направте руку на спинку стільця або підлокітник. Не водіть рукою незрячого по поверхні предмета, а дайте йому можливість самому вільно до нього доторкнутися. Якщо вас попросити допомогти взяти якийсь предмет, не слід брати рукою сліпого цей предмет.
Не змушуйте вашого співрозмовника говорити в порожнечу: якщо ви переміщуєтеся, попередьте його про це.
Якщо ви помітили, що незряча людина збилася з маршруту, не керуйте її рухом на відстані, а підійдіть і допоможіть вибратися на потрібний шлях.
Реєстрація на подію "Від ідеї до прибутку: як запустити ветеранський бізнес і не закрити ..."
Громадська організація «КРИГОЛАМ» медіа #ШОТАМ запрошує на третій вебінар у межах проєкту «УБД – Учасник Бізнес-Дій», який реалізується разом із представництвом «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні – «Від ідеї до прибутку: як запустити ветеранський бізнес і не закритися через рік».
Вебінар відбудеться 04 червня 2026 року о 15:00 у форматі онлайн, реєстрація за посиланням:
https://shotam.notion.site/24253f7a447c44a8b21913c60f305be3?pvs=105.
18 ЖОВТНЯ - ЄВОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ
Європейський день боротьби з торгівлею людьми започаткований 18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища.
Торгівля людьми є глобальним злочинним бізнесом, сучасною формою рабства, що грубо порушує права людини. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі. За оцінками Міжнародного центру із запобігання злочинності ООН, щорічний грошовий обсяг за даний транснаціональний злочин становить 30 мільярдів доларів на рік, що робить його другим за величиною після торгівлі наркотиками.
Україна була серед перших країн у Європі, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми. У Кримінальному кодексі України покарання за торгівлю людьми передбачено статтею 149, яка визначає ці злочинні дії як вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи.
Існує чимало різноманітних видів експлуатації: усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу.
За оціночними даними Представництва МОМ в Україні за час незалежності 230 тис. українців постраждали торгівлі людьми. Українці потрапляють в тенета цього злочину не лише в Україні, але й у Росії, Польщі, інших країнах Європи, Туреччині, США, країнах Центральної Азії та Близького Сходу.
Держава вживає заходів з попередження торгівлі людьми та боротьби з нею, притягнення до відповідальності злочинців та надання допомоги постраждалим.
Та попри все, проблема торгівлі людьми не може бути розв’язана на рівні однієї країни: нові виклики та загрози вимагають консолідації - як зусиль інституцій на державному рівні та міжнародної спільноти, так і зусиль кожного з нас. Та для того щоб протидіяти цьому явищу необхідно чітко розуміти його основні елементи.
Метою торгівлі людьми є експлуатація. Які ж форми експлуатації існують?
Сексуальна експлуатація – це один з видів експлуатації праці людини, зокрема в галузі проституції (здійснення природних статевих актів, задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинення будь-яких інших дій сексуального характеру з метою отримання доходів, а не на основі приязні чи особистої симпатії) чи в суміжних з нею сферах. Використання в порнобізнесі – це фактичне використання людини для створення предметів порнографічного характеру, незалежно від її ролі в даному процесі.
Що ж до України то в останні роки збільшується кількість випадків експлуатації з метою трудової експлуатації. У випадку експлуатації праці кінцевою метою торгівлі людьми є саме примусова праця. Про те, що праця є примусовою, може свідчити:
- використання людини, яка працює через погрозу застування насильства;
- невиплата винагороди за раніше виконану роботу;
- погроза видачі працівника-нелегала органам влади;
- обмеження свободи пересування;
- неповернення невідібраного паспорту або інші обставини.
Поміж іншим, до трудової експлуатації на практиці відносять примусове одруження та примусове залучення особи до жебрацтва, особливо дітей. Найпоширенішими злочинами щодо неповнолітніх українців є експлуатація в дитячій порностудії, схиляння до проституції, дитяча праця у сфері послуг та жебрацтво. Діти в силу свого віку є найменш захищеною та вразливою категорією громадян. За статистикою, в Україні 30% дівчат і 10% хлопців до 14 років ставали жертвами насилля. Торгівля дітьми відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, який є одним з найбільш прихованих та складних для розслідування злочинів проти волі, честі та гідності особи.
Експлуатація охоплює широке коло ситуацій, пов’язаних з торгівлею людьми і стосується як дітей, так і дорослих, працю яких можуть використовувати на будівництвах, у сільському господарстві, в приватних господарствах чи на тяжких низькооплачуваних роботах.
Інший напрям боротьби з торгівлею людьми спрямовує зусилля на протидію такому явищу як втягнення у злочинну діяльність. Втягнення у злочинну діяльність – це дії, пов’язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчиненні з метою викликати у неї прагнення взяти участь в одному з кількох злочинів. При цьому можуть використовуватись різноманітні способи впливу.
Залучення в боргову кабалу – фактичне поставлення особи в стан повної матеріальної залежності іншої особи. Експлуатація такої особи триває до тих пір, поки вона не відпрацює свій «борг» (у більшості випадків – ціну, яку за неї було сплачено та витрати пов’язані з її утриманням). Часто такі борги є сфабрикованими, до яких зараховуються суми грошей, витрачених на проживання, харчування та продовження терміну перебування на території іноземної країни за підробленими візами. Таким чином, людина опиняється в запланованій борговій залежності, яка постійно зростає. До неї додаються надумані штрафи (наприклад в сексуальній експлуатації: спізнення до клієнта чи від нього, відмова вживати з клієнтом алкогольні напої та інше).
Усиновлення чи удочеріння в комерційних цілях – це оформлення спеціальним юридичним документом встановлення батьківської опіки над дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою подальшого їх використання для отримання доходів (у жебракуванні, занятті азартними іграми чи для подальшого укладення щодо них угод пов’язаних з фактичною передачею права власності). Про недопущення отримання комерційної вигоди із усиновлення та здійснення посередництва вказують міжнародно-правові документи. Так, відповідно до ст. 32 Конвенції про захист дітей та співробітництво в галузі міждержавного усиновлення ніхто не повинен одержувати невиправдану фінансову чи іншу вигоду від діяльності, що стосується міждержавного усиновлення. Тільки витрати та видатки, включаючи розумні професійні гонорари особам, які приймають участь в процесі усиновлення, можуть встановлюватись або виплачуватись. Керівники, адміністратори і службовці органів, що приймають участь в процесі усиновлення, не одержують винагородження за надані послуги, яке є безпідставно високим.
Використання у збройних конфліктах - використання особи для виконання нею бойових завдань, пов’язаних з поваленням державної влади або порушенням суверенітету і територіальної цілісності інших держав тощо. Збройні конфлікти стають каталізаторами збільшення фактів торгівлі людьми, що обумовлюється багатьма факторами. Серед них – складна криміногенна обстановка в зоні конфлікту, послаблення державних інститутів, дисфункція правоохоронних органів у зоні збройних конфліктів, складність правового статусу непідконтрольних територій, зміна гендерного балансу на окремих територіях та інші.
В умовах збройних конфліктів найбільш розповсюдженими формами торгівлі людьми з метою подальшою експлуатації стають:
- вербування, переміщення, передача, переховування або одержання осіб чоловічої статі з метою поповнення лав особового складу збройних сил сторін, що беруть участь у конфлікті;
- використання примусової праці і рабства для задоволення потреб озброєних груп;
- сексуальна експлуатація (військова проституція, насильницька вагітність);
- втягнення у злочинну діяльність;
- вилучення органів.
Крім того, під час збройного конфлікту факти торгівлі людьми найчастіше супроводжуються вчиненням інших тяжких протиправних дій, як-то сексуальне насильство, катування тощо, або погроза застосування таких дій.
Статистичні дані за 2018 рік наступні:
Кількість осіб, яким встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми становить 141 особа (станом на 12/08/2018 згідно статистики Міністерства соціальної політики України).
Кількість осіб, які потерпіли від злочинів, передбачених ст. 149 КК України становить 179 осіб (станом на 31/08/2018 згідно статистики Генеральної прокуратури України).
Попри статистику оцінити реальні масштаби торгівлі людьми в Україні важко, ураховуючи доволі високий рівень приховування цих злочинів.
Таким чином, виявлення і розслідування злочинів про торгівлю людьми та ідентифікація ймовірно постраждалих від торгівлі людьми вимагає глибоких знань та свідомого ставлення кожного громадянина України до протидії торгівлі людьми.
Звіт про роботу Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради за лютий 2025 року
Обов’язкові медичні огляди працівників: що потрібно знати роботодавцям
Працівники, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, повинні проходити обов’язкові профілактичні медичні огляди. Це не формальність і не «зайва паперова вимога», а один із важливих інструментів профілактики інфекційних хвороб та захисту здоров’я людей.
Йдеться про ті сфери, де працівник під час виконання своїх обов’язків контактує з харчовими продуктами, питною водою, дітьми, пацієнтами, відвідувачами, побутовими послугами або іншими напрямами обслуговування населення. Зокрема, це підприємства харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, заклади освіти, дошкільні, оздоровчі та лікувальні заклади, об’єкти водопостачання, комунального та побутового обслуговування, готелі, гуртожитки, лазні, сауни, салони краси, аптеки та інші об’єкти, визначені законодавством.
Порядок проходження обов’язкових профілактичних медичних оглядів визначено статтею 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», статтею 45 Закону України «Про систему громадського здоров’я», постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 №559 та наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23.07.2002 №280.
Мета таких оглядів проста й зрозуміла: своєчасно виявити можливі ризики для здоров’я людей і не допустити до роботи осіб, стан здоров’я яких може становити небезпеку для оточуючих.
Відповідальність за організацію та своєчасне проходження працівниками обов’язкових медичних оглядів несе роботодавець. Саме роботодавець повинен контролювати, щоб працівники проходили огляди у встановлені строки, мали належним чином оформлені особисті медичні книжки та не допускалися до роботи без необхідного медичного висновку.
Працівники, які без поважних причин не пройшли обов’язковий медичний огляд у повному обсязі та у встановлений строк, підлягають відстороненню від роботи згідно з вимогами законодавства.
Для організації періодичного медичного огляду роботодавець складає список працівників, які повинні пройти такий огляд, та подає його на погодження до територіального органу Держпродспоживслужби. Після погодження копія списку передається до закладу охорони здоров’я, де проводитиметься медичний огляд.
Під час складання списків необхідно враховувати чинні вимоги постанови Кабінету Міністрів України №559 та наказу МОЗ України №280, зокрема зміни, внесені наказом МОЗ України від 08.11.2023 №1925 та наказом МОЗ України від 24.11.2023 №2002.
Обов’язкові медичні огляди проводяться закладами охорони здоров’я, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Результати оглядів оформлюються відповідно до вимог законодавства, зокрема із внесенням необхідних даних до медичної документації та особистої медичної книжки працівника.
Звертаємо увагу роботодавців: своєчасне проходження працівниками медичних оглядів — це не лише виконання вимог законодавства. Це також питання безпеки споживачів, репутації підприємства та стабільної роботи закладу без непотрібних ризиків.
Список працівників для проходження профілактичних медичних оглядів із супровідним листом можна надати на погодження до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області за адресою: 61166, м. Харків, просп. Науки, 40, 6 поверх, або на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..
За додатковими роз’ясненнями роботодавці можуть звертатися до фахівців територіальних органів Держпродспоживслужби.
Рівність чоловіків та жінок – стереотипи та нові погляди
Зараз все частіше постає питання про рівність між чоловіком та жінкою. Думки різних людей часом абсолютно протилежні: від того, що повинна бути абсолютна рівність, до того що такої рівності взагалі бути не може. Де ж знайти істину?
Ролі, які жінки і чоловіки грають у суспільстві, лише в дуже невеликій мірі визначені біологічно, і значною – соціально. Вони постійно змінюються. Хоча, обумовлені культурою або релігією, ці ролі різняться, залежно від географічного знаходження та від тимчасових змін.
Хоча сучасна демократія скасувала середньовічну суспільну ієрархічну систему та привілеї, пов’язані з суспільним становищем та статевою належністю, й проголосила принцип рівності усіх перед законом, стереотипи масової свiдомостi i досi розглядають жiнку як слабку у порiвняннi з чоловiком iстоту, яка є другорядною в суспiльному, полiтичному та економiчному життi, чоловiча iдеологiя є породженням тоталiтарної системи, але виховання спроможне змiнити гендерну ментальнiсть.
Основною проблемою становлення гендерної рiвностi є формальнiсть прав жiнок. Реальна ситуацiя в цiлому є прямо протилежною правовим нормам. На шляху до встановлення гендерної рiвностi у нашому суспiльствi стоять наступнi чинники:
- Кризова економiчна ситуацiя (i особливо безробiття, яке нерiдко штовхає жiнок на заробiтчанство, що нерiдко призводить до продажу жiнок та подальшої сексуальної експлуатацiї).
- Слаборозвинуте громадянське суспiльство, у тому числi пасивнiсть жiночих органiзацiй та окремих жiнок у вiдстоюваннi своїх законних прав та свобод.
- Основними жiночими проблемами є домашнє насильство, проституцiя та торгiвля жiнками, наркоманiя, вiдсутнiсть послiдовної державної полiтики в цiй сферi. Особливої гостроти набула проблема сексуальних зазiхань, якi вважаються нормою у вiдносинах мiж керiвниками-чоловiками та пiдлеглими-жiнками.
Стереотипи є найбільш складною умовою в створенні принципіально нових відносин у соціумі і переході до якісно нової демократичної держави.
На індивідуальному рівні, як у жінок, так і у чоловіків виконання патріархальної гендерної ролі, що суперечить власним прагненням і бажанням особистості, відбивається на психічному й фізичному здоров’ї, на загальній задоволеності життям, роботою, родиною. Гендерна роль, що нав’язується патріархальними стереотипами чоловікові, надзвичайно важка. Бути “переможцем” завжди і в усьому, – небезпечно для здоров’я, зокрема, збільшує ризик виникнення серцевих захворювань.
На рівні міжособистісних відносин роль, що нав’язується чоловікові, роль сильного, стриманого у своїх емоціях, призводить до того, що він, як правило не може знайти взаєморозуміння з навколишніми і виглядає черствою людиною, а іноді, зрештою, таким і стає.
Нерівність жінки у родині (у тому разі, коли вона побудована на владі чоловіка й підпорядкованості чоловіка) спричиняє те, що заміжні жінки страждають значно більшим числом фізичних і психічних хвороб, ніж самотні жінки. Цей феномен виявляється й у такому явищі, як самогубство. Число самогубств вище серед заміжніх жінок і самотніх чоловіків, ніж серед самотніх жінок і одружених чоловіків.
При працевлаштуваннi у жiнок менше шансiв, нiж у чоловiкiв, отримати вакантне мiсце. Жінки стають небажаною робочою силою, оскільки працедавці не хочуть обтяжувати свої прибутки більшими, у порівнянні з чоловіками, витратами на забезпечення соціальних гарантій. У жiнок i досi менше шансiв нiж у чоловiкiв просунутися по кар’єрнiй щаблинi. Традицiйнi стереотипи масової свiдомостi суттєво обмежують можливостi кар’єрного росту для жiнок та негативно впливають на їх сiмейнi вiдносини як тiльки вони добиваються перших успiхiв. Нерідко, жінка, що досягла успіху, “карається оточенням”; замість визнання її заслуг вона одержує реакцію роздратування й заздрості з боку своїх колег і друзів. Модель жінки-бізнесвумен наділена сильним характером, працелюбністю, розумом, вольовими якостями, але обов’язково – у неї труднощі в сімейному та особистому житті, її діти обділені увагою і потерпають домашніх непорозумінь, і, звичайно, робиться натяк на нещасливе особистне життя. Все це наводить на думку, що жінка і кар’єра – речі несумісні. При цьому інколи жінка лідер подається як нормальне явище, але, втім – як окремий випадок.
Ми живемо в такому культурному середовиі, де проголошується, що чоловіки і жінки не схожі одне на одного, і повинні виконувати різні соціальні ролі. Ми звикли до думки, що чоловіки і жінки – це дві протилежності, поведінка яких в різних соціумах традиційно закріплена. Подібного роду ідеї настільки вкорінені в нашу свідомість, що вважаються істинними, що перешкоджає будь яким змінам. Але досягнення гендерної рівності не означає того, що жінки стануть такими самими як чоловіки.
Гендерна соціальна нерівність не завжди усвідомлюється індивідом, але його присутність у будь-яких сферах життя впливає негативно на індивідуальне соціальне самопочуття, на загальну задоволеність життям.
Проблема гендерної нерівності – це, насамперед, проблема нашого мислення. Реформація, в першу чергу, повинна відбутися на рівні суспільної свідомості, після чого можливе втілення практики в життя.
Запрошуємо на цикл вебінарів для внутрішньо переміщених осіб та осіб, які повертаються в Україну
Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини спільно з громадською організацією «Відродження України 2022» за підтримки Офісу Ради Європи в Україні організовує цикл інформаційно-просвітницьких вебінарів для внутрішньо переміщених осіб та громадян, які повертаються в Україну.
Метою проведення заходів є підвищення правової обізнаності населення, інформування щодо актуальних прав та гарантій, а також надання практичних рекомендацій з питань соціального захисту, відновлення документів, доступу до державних послуг та інших важливих аспектів інтеграції і повернення.
Початок проведення вебінарів: 18 червня 2026 року.
Час проведення: щочетверга один раз на два тижні з 10:00 до 11:30.
Формат: онлайн.
Тривалість циклу: до 22 жовтня 2026 року.
До участі запрошуються внутрішньо переміщені особи, громадяни, які повернулися або планують повернення в Україну, представники громадських організацій, органів місцевого самоврядування та всі зацікавлені особи.
Детальна інформація про заходи та анонси доступна за посиланням:
https://www.facebook.com/share/p/1FwE5L2Gfx/?mibextid=wwXIfr
Запрошуємо ветеранів взяти участь у кіберспортивному турнірі «Кіберліга Захисників»
Шановні ветерани війни та члени їхніх родин!
Повідомляємо про старт реєстрації на Всеукраїнський турнір з кіберспорту «Кіберліга Захисників».
Змагання організовує Громадське об’єднання «Кіберліга Захисників» за підтримки державних структур.
Хто може взяти участь?
Ветерани війни.
Терміни проведення: Турнір розпочнеться 15 червня 2026 року та триватиме близько двох місяців.
Як зареєструватися?
Реєстрація на перший етап вже відкрита на офіційному сайті: https://cyberveterangames.com.ua/
Реєстрація триватиме до 10 червня 2026 року.
Чому варто долучитися?
Це чудова можливість стати частиною ветеранської кіберспортивної спільноти, знайти однодумців, покращити навички командної взаємодії та самореалізуватися у новому форматі.
Контакти для довідок:
Сергій Горянський 063 27 44 651 (Telegram, Viber, WhatsApp)
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Більше деталей – на сайті турніру: https://cyberveterangames.com.ua/
Затверджено Порядок організації надання соціальних послуг
24.07.2020
Кабінет Міністрів України постановою від 01.06.2020 № 587 затвердив Порядок організації надання соціальних послуг (далі - Порядок).
Порядок визначає механізм виявлення осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах або мають найвищий ризик потрапляння в такі обставини, та організації надання їм соціальних послуг відповідно до індивідуальних потреб.
Порядком передбачено, що забезпечення надання соціальних послуг особам/сім’ям відповідно до їх потреб на території адміністративно-територіальної одиниці покладається на Раду міністрів АР Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.
Забезпечення надання базових соціальних послуг особам/сім’ям відповідно до їх потреб, вжиття заходів до надання інших соціальних послуг таким особам/сім’ям покладається на Київську та Севастопольську міські, районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад ОТГ.
Порядком передбачено, що в разі відсутності надавачів необхідних соціальних послуг у територіальній громаді за місцем проживання особи, яка потребує надання соціальних послуг, чи в найближчій за місцем розташування територіальній громаді або якщо запропонована соціальна послуга задовольняє потреби особи лише частково, орган соціального захисту населення визначає потенційних надавачів таких соціальних послуг і здійснює заходи щодо їх залучення до надання соціальних послуг, у тому числі для забезпечення їх фінансування.
Зміст та обсяг соціальної послуги для кожного її отримувача визначається індивідуально залежно від його потреб і зазначається в індивідуальному плані надання соціальної послуги, що є невід’ємною частиною договору про надання соціальної послуги. Надання соціальних послуг одноразово, екстрено (кризово) здійснюється без укладення договору.
Оформлення документів для надання соціальних послуг проводиться відповідно до затверджених Мінсоцполітики форм обліку роботи з особами/сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах (п. 46 Порядку ).
Наразі такі форми затверджені наказом Мінсоцполітики від 13.07.2018 №1005 (Повідомлення/інформація про сім’ю/особу, яка перебуває у складних життєвих обставинах; Акт оцінки потреб сім’ї/особи; Звіт за результатами соціального супроводу сім’ї/особи; Соціальна картка сім’ї/особи; План соціального супроводу сім’ї/особи; Направлення сім’ї/особи до іншого суб’єкта для надання соціальних послуг).
Постанова № 587 набрала чинності 14.07.2020.
На сайті Національного банку з фінансової грамотності “Гаразд” з’явився новий розділ для військових, ветеранів та їхніх родин
Національний банк України запустив новий спеціалізований розділ “Захисникам та їхнім родинам” на сайті з фінансової грамотності “Гаразд”.
Розділ створено в межах проєкту “Фінансова грамотність для захисників та захисниць України”, що має на меті сприяти поліпшенню рівня фінансових знань військових, ветеранів та членів їхніх родин, допомогти їм ефективно управляти власними фінансами, уникати фінансових ризиків та формувати довгострокову фінансову безпеку.
У розділі вже доступно понад 80 інформаційних матеріалів з фінансової грамотності. Окрім статей, він містить практичні рекомендації: чеклісти, покрокові алгоритми дій, інструкції, шаблони для фінансового планування, а також навігатор з переліком корисних контактів і онлайн-ресурсів. Матеріали об’єднані у вісім тематичних блоках, серед яких – фінанси під час служби, бюджет та заощадження, банківські послуги, кредити і борги, страхування, захист від шахрайства, ветеранам та родинам захисників про фінанси.
Розділ містить відповіді на ключові фінансові питання, зокрема:
- як ефективно управляти особистими й сімейними фінансами під час військової служби, планувати бюджет та формувати заощадження;
- як користуватися спеціальними банківськими програмами, кредитними пільгами та страховими послугами для військових і ветеранів;
- як контролювати кредити, депозити та інші фінансові зобов’язання і взаємодіяти з фінансовими установами;
- як захистити себе і родину від шахрайства, фейкових зборів та втрати доступу до рахунків через воєнні обставини;
- як ветеранам і членам їхніх родин отримати грант чи пільгове фінансування та започаткувати власну справу;
- як родині організувати сімейний бюджет, коли близька людина у війську, та зберегти фінансову стабільність.
Інформація, викладена у розділі, дасть змогу військовим та ветеранам приймати виважені фінансові рішення на різних етапах – під час служби, у період адаптації та після повернення до цивільного життя, а також сприятиме підтримці фінансової стабільність родин в умовах війни.
Наповнення розділу постійно оновлюватиметься з урахуванням актуальних потреб захисників та їхніх рідних.
Як запити воїнів та їхніх родин щодо фінансової освіти відображені у розділі?
Перед запуском нового розділу на сайті “Гаразд” Національний банк разом із партнерами провів опитування, щоб зрозуміти освітні запити та дізнатися, які фінансові питання найбільше турбують військових, ветеранів та їхніх близьких. Участь в опитуванні взяли 1013 респондентів, серед яких – чинні військовослужбовці, ветерани та члени родин захисників.
Результати показали, що майже половина опитаних оцінює свій рівень фінансової грамотності як середній, а 31% респондентів визнають, що їхні фінансові знання низькі або дуже низькі. Найбільші труднощі стосуються таких викликів як кредити, управління боргами, розуміння фінансових пільг, захисту від шахрайства та планування сімейного бюджету. Ознайомитися зі звітом щодо детальних результатів опитування ви можете за посиланням.
Водночас опитування виявило готовність до навчання та запит на практичну, прикладну інформацію, адаптовану до реальних життєвих ситуацій в управлінні особистими і сімейними фінансами.
Дослідження проводилося у два етапи. На першому етапі Національний банк зібрав дані від учасників фінансового ринку, щоб зрозуміти, з якими питаннями та проблемами найчастіше звертаються військовослужбовці, ветерани та їхні родини. Другий етап передбачав онлайн-анкетування самих захисників і їхніх близьких, що дозволило поєднати професійне бачення з особистим досвідом та отримати цілісну картину фінансових викликів, з якими стикаються захисники та їхні родини. Участь в опитуванні була добровільною, безоплатною та анонімною.
Результати дослідження стали основою для створення нового розділу на сайті “Гаразд”. Матеріали адаптовані до реальних життєвих ситуацій і дадуть змогу військовим, ветеранам та їхнім родинам впевнено орієнтуватися у фінансових питаннях, що щодня впливають на їхнє життя та добробут.