Під час розмови з особою з інвалідністю звертайтеся безпосередньо до нього, а не до супроводжуючого, які присутні при розмові.
Якщо ви знайомитеся з особою з інвалідністю, цілком природно потиснути йому руку: навіть тому, кому важко рухати рукою або хто користується протезом.
Коли ви зустрічаєтеся з людиною, яка бачить погано або не бачить зовсім, обов’язково називайте себе.
Якщо ви пропонуєте допомогу, чекайте, поки її приймуть, а потім запитайте, що та як робити.
Розмовляючи з людиною, яка має труднощі у спілкуванні, слухайте її уважно. Будьте терплячі, чекайте, коли людина сама закінчить фразу. Не поправляйте її, не закінчуйте думки замість неї. Ніколи не вдавайте, що ви розумієте, якщо насправді це не так. Повторіть, що саме ви зрозуміли, це допоможе людині зорієнтуватися, а вам - зрозуміти її.
Коли ви розмовляєте з людиною, котра користується інвалідним візком або милицями, розташуйтеся так, щоб ваші очі були на одному рівні, тоді вам буде легше розмовляти.
Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, помахайте їй рукою або поплескайте по плечу. Дивіться їй прямо в очі і говоріть чітко. Пам’ятайте, що не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах.
Правила поводження з людьми з вадами слуху
Існує кілька типів і ступенів глухоти. Відповідно, існує багато способів спілкування з людьми, які погано чують. Якщо ви не знаєте, якому віддати перевагу, запитайте у них. Деякі люди можуть чути. Але сприймають окремі звуки неправильно. У цьому випадку говоріть голосно і чітко. Деколи знадобиться лише знизити висоту голосу, тому що людина втратила здатність сприймати високі частоти.
Розмовляючи з людиною, в якої поганий слух, дивіться прямо на неї. Не ставайте так, щоб обличчя опинялося в тіні, не загороджуйте його руками. Ваш співрозмовник повинен мати можливість стежити за губами та виразом вашого обличчя.
Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, назвіть її на ім’я. Якщо відповіді немає, можна злегка торкнутися людини або ж помахати рукою.
Говоріть виразно і рівно. Не потрібно надмірно підкреслювати щось. Кричати, особливо у вухо, теж не варто.
Якщо вас просять повторити щось, спробуйте перефразувати свою пропозицію. Використовуйте жести.
Переконайтеся, що вас зрозуміли. Не соромтеся запитати, чи зрозумів вас співрозмовник.
При труднощах в усному спілкуванні запитайте, чи не буде простіше листуватися.
Не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах. Вам найкраще запитати про це при першій зустрічі. Якщо ваш співрозмовник володіє цією навичкою, потрібно дотримуватися кількох важливих правил:
а) пам’ятайте, що тільки три з десяти слів добре прочитуються;
б) потрібно дивитися в обличчя співрозмовнику, говорити виразно і повільно, використовувати прості фрази, уникати несуттєвих слів;
в)якщо ви хочете пояснити або підкреслити зміст сказаного, потрібно використовувати вираз обличчя, жести, рухи тіла.
Правила поводження з людьми з порушенням психіки
Психічні порушення - не те саме, що проблеми в розвитку. Люди з психічними проблемами переживають емоційні розлади, що ускладнюють їхнє життя. У них свій особливий і мінливий погляд на світ.
Поводьтеся з людьми, які мають психічні порушення, як з особистостями. Не можна робити передчасних висновків на підставі досвіду спілкування з іншими людьми, котрі мають таку ж форму інвалідності.
Не слід думати, що люди з психічним порушенням більше, ніж інші, схильні до насильства. Це міф. Якщо ви доброзичливі, вони будуть почуватися спокійно.
Неправда, що люди з психічним порушенням мають проблеми з розумінням, або рівень інтелекту в них нижчий, ніж у більшості людей.
Якщо людина, котра має психічні порушення, засмучена, запитайте її спокійно, що ви можете зробити, щоб допомогти їй.
Не розмовляйте різко з людиною, яка має психічні порушення, навіть якщо у вас є для цього підстави.
Правила поводження з людьми в яких є труднощі в мові
Не ігноруйте людей, яким важко говорити.
Не перебивайте і не виправляйте людину, в котрої є труднощі в мові.
Починайте говорити тільки тоді, коли переконаєтеся, що ваш співрозмовник закінчив свою думку.
Не намагайтеся прискорити розмову. Будьте готові до того, що розмова з людиною, яка має проблеми з мовою, займе у вас більше часу. Якщо ви поспішаєте, краще перепитайте і домовтеся про спілкування в інший час.
Дивіться в обличчя співрозмовнику, підтримуйте візуальний контакт. Віддайте цій бесіді всю вашу увагу.
Не думайте, що утруднення в мові - показник низького рівня інтелекту людини.
Намагайтеся ставити запитання, які вимагають коротких відповідей або кивка головою.
Не вдавайте, що зрозуміти, якщо чогось не дочули. Не соромтеся перепитати. Якщо вам знову не вдалося зрозуміти, попросіть вимовити слово у більш повільному темпі, можливо, по буквах.
При проблемах у спілкуванні запитайте, чи не хоче ваш співрозмовник використовувати інший спосіб – написати, надрукувати.
Правила поводження з людьми з поганим зором і з незрячими
Порушення зору має багато ступенів. Повністю незрячих людей усього близько 10%, інші мають залишковий зір, можуть розрізняти світло і тінь, іноді колір, обриси предметів. Все це треба з’ясувати і враховувати при спілкуванні.
Пропонуючи свою допомогу, спрямовуйте людину, не стискайте її руку, йдіть так, як ви зазвичай ходите. Не треба хапати сліпу людину і тягнути за собою.
Говоріть звичним для вас голосом.
Не забувайте називати себе. Якщо ви хочете потиснути руку, скажіть про це.
Коли ви пропонуєте незрячій людині сісти, не садіть її, а направте руку на спинку стільця або підлокітник. Не водіть рукою незрячого по поверхні предмета, а дайте йому можливість самому вільно до нього доторкнутися. Якщо вас попросити допомогти взяти якийсь предмет, не слід брати рукою сліпого цей предмет.
Не змушуйте вашого співрозмовника говорити в порожнечу: якщо ви переміщуєтеся, попередьте його про це.
Якщо ви помітили, що незряча людина збилася з маршруту, не керуйте її рухом на відстані, а підійдіть і допоможіть вибратися на потрібний шлях.
