Через Інтернет я подала свої документи на отримання стипендії на навчання в закордонних вишах. Незабаром мені зателефонувала представниця компанії-посередника і запропонувала зустрітись. Компанія обіцяла оплатити весь термін навчання, візові витрати, страховку, переліт, а я мала у вільний від навчання час працювати на картографічній фабриці і перераховувати усю зарплатню компанії за надані послуги. Батьки були не проти, і я погодилась.
Мене та чотирьох дівчат супроводжував представник компанії на автобусі до Варшави, а звідти ми мали летіти до Лондона. На кордоні він зібрав паспорти і мобільні телефони. На ніч ми зупинилися на одній віллі, де нам сказали, що ми маємо надавати секс-послуги. Я відмовилась, і мене вдарили кулаком в живіт. Втекти було неможливо: будинок охоронявся, скрізь були камери спостереження. Ми жили в окремих кімнатах. Працювали цілодобово, іноді обслуговуючи по 7-8 клієнтів за добу. Годували малими порціями, щоб були стрункими. За гарну працю дозволяли телефонувати додому під наглядом охоронця.
Взимку я застудилась, жодні ліки не допомагали. А коли в мокроті з’явилася кров, мені купили квиток додому, віддали паспорт і дали харчів в дорогу. Рідним свої повернення я пояснила неприйняттям закордонного клімату.
