Торгівля людьми залишається гострим питанням і реальною проблемою для багатьох країн світу, у тому числі й для України.
Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином, і відповідно до статті 149 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини» передбачає покарання осіб, які займаються торгівлею людьми, позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.
Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, від якої потерпають чоловіки, жінки та діти, та яка не втрачає актуальності у ХХІ ст. для жодної країни світу, включаючи Україну. Маніпулюючи бажаннями та намірами людей, їх ошукують та експлуатують.
Прямі ознаки (індикатори), які вказують на ситуацію торгівлі людьми:
Стосовно людини було здійснено яку-небудь з таких ДІЙ:
- її вербували
- її переміщали
- її приховували
- її продавали іншій особі.
До людини застосовувалися будь-які з перелічених СПОСОБІВ ВПЛИВУ: обман, шахрайство, шантаж, погрози, фізичне або психологічне насильство, викрадення, використання уразливого стану, зловживання владою, залучення у боргову кабалу, маніпулювання, обмеження свободи пересування, вилучення документів, тощо.
Мета - ЕКСПЛУАТАЦІЯ людини, у будь-якому її виді:
- трудова експлуатація;
- сексуальна експлуатація або використання у порнобізнесі;
- вилучення органів або використання у дослідах;
- використання в озброєних конфліктах або в злочинній діяльності;
- жебрацтво;
- примусове сурогатне материнство;
- примусовий шлюб;
- незаконне усиновлення з метою наживи, тощо.
Непрямі ознаки (індикатори), які можуть вказувати на ситуацію торгівлі людьми:
- психологічний стан(заляканість, злість, ворожість, агресія, гнів, шок, провали в пам`яті, емоційна нестабільність, притупленість емоцій, психічна неврівноваженість, надмірне відчуття провини, низька самооцінка, депресія, схильність до суїциду);
- особливості поведінки(зухвалість, демонстративність, «вибухова» реакція, невмотивована пильність, небажання відповідати на питання, оборонна позиція, надмірна підозрілість, надання помилкової, суперечливої інформації);
- фізичний стан(травми, психосоматичні розлади: постійний головний біль, біль в спині, тремтіння кінцівок та ін.; алкогольна, наркотична залежність тощо);
- інші(факт недавнього перебування за кордоном, відсутність документів, негативні характеристики місця перебування і умов праці).
Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», особи, які постраждали від торгівлі людьми, мають право на безоплатне одержання:
1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;
2) медичної, психологічної, правової та іншої допомоги незалежно від місця проживання;
3) тимчасового розміщення у закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми.
Особа, яка постраждала від торгівлі людьми на території України та громадяни України, які постраждали від торгівлі людьми на території іншої держави, мають однакові права.
Для отримання допомоги, особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має звернутися до місцевої державної адміністрації за місцем перебування та подати заяву про встановлення відповідного статусу.
За результатами розгляду заяви та інших матеріалів справи, Міністерство соціальної політики України приймає рішення про встановлення або відмову у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. У разі прийняття рішення про відмову у встановленні статусу, таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
